Помста
1
Олег виринув з-під товщі води й судомно втягнув повітря. Легені палали, груди стискало, тіло відмовлялося слухатися. Він уривчасто хапався за життя, ледь утримуючись на поверхні, кожен подих давався, мов останній.
Коли голову знову потягнуло під воду, час розтягнувся. Темрява зімкнулася довкола, у скронях глухо билося серце. Олег благав, не вголос, десь всередині себе. Мозок палав, тіло тремтіло, а страх стирав усе інше.
Та вона не дозволила цьому закінчитися.
Він знову виринув, жадібно ковтаючи повітря, наче воно могло врятувати.
— Ну що, Олеже? Подобається? — її голос прокотився луною по порожньому залу. — Розслабся. Насолоджуйся.
Вона сміялася, тихо, хрипко. Дивилася на тремтячого хлопця у воді й вбирала в себе кожен його судомний вдих, кожен спалах жаху в очах.
Олег знав: він помре. І це буде не швидко.
#141 в Містика/Жахи
#515 в Детектив/Трилер
Відредаговано: 01.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
