Помста

Частина 6 Яр ( Ярослав)

Тиснув педаль газу, а в голові крутилося якого дідька я кою?! Злився на себе на те що зараз втрачаю контроль.

Зупинив автівку на узбіччі треба було перевести подих, та їхати до хлопців.

Приїхавши в будинок одразу попрямував до кабінету, там вже на мене чекала серйозна розмова з ними. Мовчи зайшов в кабінет взяв пляшка з віскі та налив собі у келих зробив ковток напою, щоб трішки розслабитися.

- Я вас уважно слухаю - промовив та сів у крісло - Якого хріна відбувається? - вже перейшов на крик.

- Ми лише трішки відволіклися - говорить Дан.

- Нічого собі відволіклися, тому про ґавили бугаїв які влетіли до нашого клубу!? - злість брала гору - За що я вам плачу? ! Щоб ви робили свою роботу на всі сто навіть на тисячу відсотків тим паче не малі гроші отримуєте! Ви з'ясували хоч щось?! - готовий задушити поглядом кожного.

- Так - говорить Артем - Це були люди Олексіївського, він хоче керувати містом вже всі ювелірки під себе під м'яв.

- Дідько, добре клуб зачинити перекиньте сили на інший, подзвоніть Платону нехай займеться цим ділом підключе свої зв'язки. Найміть більше людей для охорони, не я вам пояснювати повинен як діяти. - зробив ще ковток.

- Яр, а що з товаром робити ? - дивиться на мене Дан.

- Фасуйте і на інший клуб, тільки обережно, якщо знову облажаєтеся можете міняти на себе - дивлюсь у келих - А тепер валіть займіться справою, і Сірого стерегти поки він прокинеться лікарка поки не зможе до нього приїхати тому все це вас. - вони почали виходити в кабінеті залишився Артем.

- Тобі чого ? - дивлюсь на нього.

- А лікарка з нами буде тепер постійно працювати ?

- А тобі яке діло? Вона тільки тимчасово, а тепер звали - мовчки пішов.

Я допив свій напій встав з крісла та підійшов до вікна, погода змінилася почався дощ, чомусь захотілося побачити лікарку. Налив собі ще та одним ковтком заповнив порожнечу в середині, яка чомусь дала про себе знати. Згадав що давно не заходив до Ельвіри, давно ми не бачилися, швидко набрав їй та поїхав до жінки яка окрім фізичного задоволення не могла нічого мені дати, їй потрібні гроші, а мені потрібен секс без обов'язків.

З ранку прийняв душ кинув гроші на тумбу одягнувшись вже збирався їхати як почув голос Ельвіри.

- Коли тебе чекати? - дивиться на мене.

- Я наберу тебе - забрав телефон поклав у кишеню.

- Буду чекати. - а я ні, мені так байдуже до неї вона просто моя коханка і не більше.

Сідаю за кермо і їду до офісу, треба де що владнати та нарешті поговорити з Платоном особисто.

 

Радую вас новою частиною , підписуйтесь на автора щоб не пропустити нові  частини завжди ваша viktoria- vika 
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше