Частина 4 Яр (Ярослав)

Повертався додому після того, як відвіз дівчину додому, навіть дивно було відчував її страх, чомусь мені сподобалося як вона відреагувала коли я промовив, що можу забути що вона дівчина. Цей звіриний інстинкт, покрутивши головою в надії що думки про це дівчисько зникнуть  і я займуся своїми справами.
Так поранення Сірого не входило в наші плани, а я говорив йому припинити тиснути на Олексійського він людина різка тому і вирішив налякати нас тим, що просто вломилися до клубу бугаї в масках та відкрили вогонь. Слова Богу що це був звичайний вихідний день народу не було в основному наші пацани та ми з Сірим. Вогонь відкрили так швидко що друг не встиг заховатися і маємо що маємо, тепер треба слідкувати, щоб  дівчисько нічого не розпатякала нікому.
Приїхавши до будинку вийшов з авто та пішов до хлопців, нам треба було діяти та подбати про свою безпеку.
- Дивіться хто повернувся - говорить Дан.
- Відвіз нашу лікарку - говорить Макс.
- Закрийте рота, краще думали про те що треба зайнятися бізнесом поки бос розв'язує проблеми.- сів у крісло.
- Яр ми вже все владнали клуб чистий, охорона встановлена, всі десять клубів по місту теж перевірений, два ресторани теж не хвилюйся там зараз Платон він вже наймає охорону. - говорить Макс.
- Ви мене дивуєте хлопці, а хто з Сірим? - дивлюсь на них.
- Артем зараз - промовляє Дан. Бачу на журнальному столику каву та коробки з під піци.
- Приберіть тут - встаю з крісла.
- Добре, ти вже йдеш ? Ти ж тільки приїхав. - говорить Макс.
- Треба продивитися де які папери та все ж вести бізнес. - справді вся паперова справа тепер моя.
Зайшовши в кабінет відчув головний біль стискав голову треба було щось поїсти і хотілося кави, тому попросив Макса принести мені щось з кухні.
Так і просидів з рахунками та всі до самого вечора, до кабінету пару раз заходи хлопці, говорили що сірий по трохи приходить в себе чому я дуже ради це означало тільки те що ми зможемо позбутися від нашої спасительки.
 Зараз сиджу і працюю, хоча вже перша ночі.
Згадав той час, який обіцяв забути на завжди стерти, щоб знову не годувати звіра всередині ненавистю та болем який пронизує серце, потер праву руку де все ще залишився слід від минулого життя.
До кабінету забіг Дан.
- Яр там у Сергія кров пішла - дивиться він на мене.
- Затисніть рану, скоро повернусь - хапаю ключі від авто та вилітаю з дому, летів так, що напевно порушив всі правила.
Часу не було дзвонити тому просто дзвоню та стукаю у дівері, вона відчиняє.
- Що сталося ? - дивиться сонними очима.
- Накинь щось у Сірого кров - промовляю.
- Зараз - вона хапає кофту, кросівки, сумку та вибігає в піжамі зі мною до авто. Швидко застрибуємо та їдемо.
- Можете не так летіти - промовляє - Ми так опинимось на тому світі швидше чим я допоможу вашому другу.
- Давай  ти просто замовкнеш  -  не стримався я.
- Як скажете - дівчина лише відвернулася до вікна.
Ми доїхали, точніше долетіли за 25 хвилин, швидко заходимо в будинок дівчина кидається до Сірого, там були Дан та Макс.
Дівчина відкриває сумку дістає шприц та ампулу.
- Затіснить рану, будь ласка - говорить вона, набираючи ліки в ампулу. Робить укол та кладе шприц на тумбу. Я навіть не помітив як вона так швидко надягнула рукавички та обробила ділянку спиртом для ін'єкції.
- Тримайте затиснутою рану поки - вона оглядає Сірого та слухає пульс.                    
 Кров зупинилася, дівчина була поруч дивилася та слідкувала за станом тому залишивши з нею Макса, покинув кімнату та зайнявся справами все ж бізнес не чекав, мені за цей час дзвонив Платон разів двадцять, скоріше якась проблема у клубі. Тому одразу поїхав думаю до ранку повернусь.

Підписуйтесь на автора щоб не пропускати нові частина.