Сюрпризи в місті моди

28 глава 
*Евеліна 
Сонячне проміння легко лоскотало моє обличчя .Я солодко усміхнулась і відкрила очі .Розслаблена рука Річа розмістилась на моїй талії .Від цього дотику мені було дуже приємно і я ще сильніше закуталась в його обійми .Розбурхане в різні боки волосся ,голий торс і ледь помітні веснянки притягували мене до нього .
—Ммм,поки я тут спокійно собі дивлюсь сни ти залипаєш на мені ?—Він хитро посміхнувся ,а мої щоки наповнились  рум'янцем .
—Зовсім ні .Я теж спала .—Я відвела погляд в бік ,але Річард доторкнувся до мого підборіддя і заставив знову дивитись йому в очі ,в його глибокі небесні очі ...
—Маленька брехунка.—Він хмикнув ,а я закотила очі .Тоді Річ нахилився ближче і доторкнувся до моїх губ своїми .Я відповіла на його поцілунок .Та довго він не тривав ,бо ми почули чиїсь кроки в коридорі. 
—Ель ,я вдома .—Через секунду брат з'явився в моїй кімнаті. Він застиг від здивування ,так і тримаючись за дверну ручку .Я швидко згребла всю ковдру на себе .—Оу ,перепрошую що помішав .—На обличчі Джея з'явилась єхидна посмішка .Я взяла подушку і жбурнула нею в брата .
—Стукати потрібно ,коли заходиш .—Я відчувала сором і мені було дуже не зручно. 
—Ну вибачай .—Він розвів руками.—Я просто хотів сказати ,що батьки приїдуть за декілька хвилин .Вони дзвонили до мене .
—Гаразд ,ем...—Завжди я попадаю в такі незручні ситуації .Брат зник за дверима ,а я перелякано глянула на Річарда. Той ж просто сміявся. 
—Ей !—Обурено промовила я і штовхнула його в плече. —Поки я тут згораю від сорому ти заливаєшся сміхом .Вставай ! Не хочу щоб батьки побачили нас в такому вигляді .—Я хотіла скинути Річарда з ліжка ,але в кінцевому результаті ми заплутались в ковдрі і обоє впали на підлогу .
Тепер ми вже двоє сміялись .Річ поцілував мене в щоку і допоміг піднятись. Я швидко дістала зі своєї шафи сорочку і джинси й одягнулась в них .Річард притягнув мене до себе і міцно обійняв за спину .Його теплий подих лоскотав мою шию .Я закрила очі і відчула приємний аромат його парфумів .
—Який я радий ,що ти поруч зі мною . Дякую тобі ,що робиш моє життя кращим. Люблю тебе. —Я обернулась і легко посміхнулась йому .
—І я тебе. 
—Їдемо в універ ?—Я схвально киваю і беру з собою рюкзак ,тобі ми виходимо з моєї кімнати .В коридорі я зустрічаюсь з поглядом брата .
—Річ ,можна тебе на секундочку ?
—Ок .—Річард разом з братом відходить в бік ,поки я нервово потираю своє зап'ястя і топчусь з ноги на ногу .І що Джей хоче йому сказати ?Впевнена ,що це на рахунок того ,що він нас "застукав " зранку. Через декілька хвилин Річард повертається .На відміну від мене він взагалі не хвилюється .Вілер бере мене за руку і ми йдемо на двір,потім сідаємо в його авто. Лише коли машина рушає з місця я вирішую запитати: 
—Що сказав тобі Джей ?
—Всього лише попередив ,що залишить без кінцівок ,якщо ображу тебе .
—Я поговорю з ним .Ці його залякування зовсім не доречні .
—Навіщо ?Якби в мене була сестра ,то я б теж так хвилювався за неї .Тим паче ,що я не збираюсь тебе ображати . Моїм кінцівкам нічого не грозить. —З усмішкою промовив Річ .

Всі пари ми просиділи разом . Кохання зробило моє життя кращим. Я відчувала себе по-справжньому щасливою .
Після обіду я пішла разом з Річардом в квітковий. Він знову напросився стати моїм помічником. Мама була цьому дуже рада .Вона з дитинства дуже добре ставилась до Річа .Завтра в батька день народження і мама запросила Річарда на святкову вечерю .Той з радістю погодився .Після робочого дня Джей приїхав і відвіз маму додому ,а ми з Вілером вирішили прогулятись набережною .Ніколи не думала ,що звичайне поїдання морозива на пляжі принесе мені стільки радості. Та виявилось ,що щастя в дрібницях або навіть швидше в людях ,які нас оточують .Річ провів мене додому і поїхав ,бо вже була пізня година .Я закохано глянула в слід його машині ,яка від'їжджала з нашого подвір'я ,а тоді пішла спати. 
Субота розпочалась з привітання тата з його святом .Ми всією сім'єю прокинулись раніше і вирішили влаштувати йому сюрприз .Подарували ми йому м'яч з підписом якогось відомого футболіста від якого мій тато фанатіє і ще мама замовила татів улюблений торт з фруктами і сирним кремом .Ми  зайшли до нього в кімнату ,заспівали святкову пісеньку і вручили подарунки. Тато виглядав дуже щасливим. До нас крім Річа ще має приїхати бабуся .
Після спільного сніданку ми з мамою приступили до приготування різноманітних страв для святкового столу . День пролетів просто непомітно. Коли ми закінчили з приготуванням я піднялась до себе в кімнату .Відкривши шафу я помітила ніжну блакитну сукню .Вибір був очевидним .Я вдягнула її і взулась в білі кросівки.Тоді зробила легкий макіяж і накрутила локони .Я спустилась на кухню і поки мама серверувала стіл ,я заплітала Еріці косички .Через декілька хвилин в двері подзвонили .Я пішла відчиняти .
—Привіт .—Це був Річард .Він поцілував мене в щоку і легко обійняв .
—Привіт .Проходь всередину .—Ми зайшли в вітальню і Річ привітав тата.Він подарував йому квиток на наступне Євро і батько був дуже щасливий .Ми не встигли сісти за стіл ,бо в двері знову подзвонили .Цього разу вже приїхала бабця .Коли й вона привітала батька ,то ми приступили до трапези .Я трохи хвилювалась ,що батьки все ще зляться на Річа ,але це не так .Була дуже мила і тепла атмосфера .Річард навіть з батьком разом смажили в саду стейки .Потім вони грали разом з Джеремі в футбол ,а в кінці ми всією сім'єю грали в "Мафію" . 
На вулиці вже був вечір і ми з Річардом вийшли на балкон .Я глянула в небо ,яке було вкрите зірками .Стало трішки прохолодно і Вілер накинув на мене свою джинсовку .
—Знаєш , я сьогодні зрозумів що таке справжня сім'я .Без цих криків ,зрад ,непорозумінь .В тебе такі чудові батьки ,брат і сестра ,а твоя бабуся взагалі неймовірна .Її жарти —це щось особливе .В нашому домі вже роками немає такої теплої і домашньої атмосфери .Я навіть по-доброму заздрю тобі.Дякую за цей вечір .
—Мені й справді дуже пощастило з сім'єю .Шкода ,що твої батьки так змінились .—Я обійняла Річарда .
—Шкода ,але цього ніяк не змінити .В майбутньому я б хотів мати таку ж сім'ю ,як твоя.
—Надіюсь ,що твої мрії здійсняться .