Глава 9 Давид

   Ті пояснення, що я чув, поки вів Жизель додому, мене ще більше пригнічували. Виходить, що важливими рішеннями їй легше поділитися з Алексом, а не зі мною. До того ж я навіть не можу реагувати на негідну поведінку Захара. Тобто роль, яку вона мені виділила  у цій історії - це бездієвий  спостерігач. Прекрасне рішення. Головне, що моя думка зовсім неважлива. Але основним поштовхом до зміни мого сприйняття  ситуації стало зізнання Жизель. Виявляється, вона за моєї відсутності чудово проводила час із Захаром. Тепер зрозуміло, чому він так владно її домагався. Будь-який чоловік проведений довгий час разом сприйме як запрошення до активних дій. І я вирішив зупинитися. Як мінімум, я повинен поважати її вибір. Якщо для Жизель важливо зустрітися і поговорити ( чи що ще вони там будуть робити) із Захаром, я не буду їй перешкоджати.

- Вибач, поговоримо ввечері. Я поспішаю. - Якою прекрасною відповіддю мене нагородили. А от і побачимо, чи побачимося ми ще ввечері!

Я піднімаюся до своєї кімнати і дзвоню Алексу.

- У нас є щось термінове на сьогодні? Спробуй підготувати всі нагальні справи. Я зайду через пів години, підпишу документи і поїдемо десь відпочинемо. Згода? Борис поки покерує. Він нас відпустив!

- Ти що з Жизель посварився? - Чую нахабний смішок у голосі помічника.

- А ти що - страх втратив? Готуй документи і вигадай, куди поїдемо.

  Рішення розвіяти свої думки і не повертатися сьогодні додому прийшло само собою. Грати роль закоханого нареченого в такому стані - не найкраща ідея. Та і розповідь про підставу Захара хотілося б почути більш конкретно. Тому поїздка за місто на «дачу» здалася мені прекрасною ідеєю. До того ж Борис обіцяв ввечері до нас з Алексом приєднатися.

- Ти розкажеш, що між вами сталося? Ви провели разом не більше двадцяти хвилин і вже встигли розсваритися? - Починає розмову помічник, поки я намагаюся виїхати із міста. Літо ще не почалося, тому машин досить багато навіть не в години пік.

- Дивний ти. Мені розказувати немає чого. Жизель вирішила, що моя персона не має жодного стосунку до ситуації, що склалася. Я роль керівника, який забрав її від перевіряючого, виконав. І більше не повинен нічого робити. Просто мило посміхатися аудитору ще найближчий тиждень і вдавати із себе ідіота, який нічого не розуміє.

- І ти думаєш, що це неправильно?

- Я думаю, що ти знав про камери, про те, що саме Захар від неї хоче, про те, що вони тиждень тусили разом, поки мене не було, і нічогісінько мені про це не розказав.

- Я думаю, що їх історія почалася задовго до вашої зустрічі місяць тому. Вона не має жодного стосунку до відносин між тобою і Жизель. Вона окрема. І не повинна впливати ні на твої почуття до Жизель, ні на її до тебе.

- Здається, друже, ти неправильно розумієш мій стан. Я не збираюся ревнувати Жизель, чи дорікати  їй стосунками із цим давнішнім її приятелем. То її минуле. Вона хоче з ним розібратися, я дозволю їй це зробити. Але коли мені говорять нічого не відповідати на вчинок, який фізично спричинив біль коханій людині, - ось тут вже починається зона моєї відповідальності. І я, як справжній чоловік,  повинен вжити якихось заходів.

- Знаєш, можливо я не так давно знаю Жизель, але чомусь мені здається, що в цій ситуації їй не потрібен захист. Навіть навпаки - втручання чоловіка принизить її. Моя тобі порада - просто перечекай. Вона сама все вирішить і розповість тобі. У неї вибору немає. Ви живете під одним дахом.

- Тільки не сьогодні. Я залишуся ночувати на «дачі». Сподіваюся, ти зі мною. Не хочу бути навʼязливим. Тому доведеться тобі мене контролювати, щоб не почав дзвонити, коли випʼю трохи під шашлик.

- Тоді віддай мені свій телефон. І я тобі не дозволю зіпсувати їй сьогодні настрій. Але ми маємо з тобою ще одне питання, яке варто вирішити. Камілла добре так попрацювала, щоб зіпсувати тобі репутацію. Я зробив все, що міг. Але вам доведеться дограти вашу історію заручин до кінця, бо маємо тривожні дзвіночки. Аукціон дає свої наслідки. Деякі наші партнери почали активно цікавитися твоїм розлученням і емоційним станом. Особливо всіх цікавить, чи не вплине твоє особисте життя на стабільність компанії. Тих, хто поменше, я заспокоїв. А от батько Камілли наполегливо вимагає зустрічі з тобою особисто. Боюся, що без куми не обійшлося. Навіть не уявляю, що вона йому наговорила. Але якщо він розірве наші контракти - нам доведеться шукати  нового постачальника. Звичайно, він не монополіст, і ми знайдемо альтернативу. Але з їхньою фірмою працював твій батько, вони починали разом. Ну, і звичайно ж ті знижки, які ми отримуємо - ми більше не зможемо знайти у інших компаній.

- Добре. Даю тобі завтра цілий день: перелік фірм, які мають таку саму номенклатуру. Все про власників. Ціновий діапазон у розрізі із фірмою Камілли. На середу зустріч з її батьком о першій дня в ресторані. З Каміллою - о дванадцятій тридцять. Побачимо, яку гру вона грає! І як ми можемо її переграти. А тепер дзвони і відключай телефон.

- Куди дзвонити?

- До Жизель дзвони! Запитай про самопочуття і як пройшла зустріч, сподіваюся, що вона вже не з ним.  - Алекс відходить поговорити по телефону. Я не чую їх розмови. - Ну? - Нетерпимим голосом запитую я.

- З нею все добре. Почувається нормально. Зустріч пройшла вдало. Вони залишилися друзями і він не буде фальсифікувати результати перевірки.

- Чудово. А тепер можна і телефони повідключати. Буде у нас такий собі чоловічий вечір.