НЕЗРУЧНИЙ РОМАН

      «Іноді, саме сором змінює наше життя найбільше» Давид

   Насправді назвати те, що відбувалося між нами з Жизель,  романом - категорично неможливо. Все почалося досить банально. Після того понеділка в аудиторії, коли вона виявилася слухачкою і моїх лекцій теж, я її не бачив. А потім у середу ввечері подзвонив знайомий і запропонував два флаєри на вечірку в наш університетський нічний клуб. Максим із задоволенням підтримав цю ідею. І ось ми вже в кутку танцполу в сонячних окулярах танцюємо під якусь кислоту.

  В планах не було нічого особливого, але вплив деяких речовин на наш організм був досить цікавим. І не дивно, що того вечора ми знайшли собі пригоди.  Біля барної стійки, спинами до танцполу стояли наші нещодавні знайомі. Це були вже не ті «домашні дівчата» в кросівках і джинсах. Перед нами були дві ляльки з вечірнім мейкапом і в маленьких чорних сукнях, на підборах і певною кількістю алкоголю в крові. Молодість вона така. Ту ніч ми провели разом у мене в квартирі, ми щось пили, курили, говорили і, чого і треба було очікувати, зранку прокинулися на різних ліжках попарно.

  Ранок був важким для всіх, але я все ж таки відвіз своїх товаришів по розпусті до гуртожитку. Коли Настя і Жизель виходили із моєї машини, я потис останній руку  крізь відкрите вікно і сказав: «Зпишемося». Так почався період нечастих нічних зустрічей.  Зазвичай  вони проходили вчотирьох у мене в квартирі. Одного разу ми залишилися на ніч у дівчат в кімнаті. Нічим особливим ці зустрічі не були: ми пили, спілкувалися, спали, зранку розʼїжджалися. 

   Стосунки Насті  і Максима були більш схожими на роман. Вони хоча б перетиналися в гуртожитку. Що було між нами із Жизель,  я пояснити не міг. Мене приваблювало її тіло, мені подобалося з нею спілкуватися. Але піти з нею кудись, обійняти на публіці, або просто запитати, «Як справи?» без продовження, я не наважувався. І думаю, що не хотів цього. Впевнений, що не таку дівчину поруч зі мною уявляли мої батьки, та і я сам. Але відмовитися від неї я теж не міг. Тому продовжував писати тільки з натяком на нічну зустріч. Вона охоче погоджувалась. І якось так проходив вже не перший місяць. Що вона переживала, я не намагався дізнатися. Але відчуття, що я її використовую, було присутнє завжди. В той час всі парочки  один одного називали «Масік». Це було модно, тому ми всі жили в оточенні «масіків». Зовсім не дивно, що в її телефоні я був записаний саме так. Що саме це означало в її розумінні, я знати не міг, але відчував, що вона в мене закохана. Це було видно в тому, як турботливо вона до мене ставилася, як посміхалася, коли мене зустрічала, як вишукувала поглядом на лекціях.

   Одного дня Максим ошелешив мене новиною, що Настя вагітна. І що доведеться її везти до лікаря на процедуру переривання. Він був незадоволений і навіть роздратований.  І в той день, я вперше подумав: «А що ми робимо?». Дві молоді симпатичні дівчини закохалися в таких недоумків,  як ми, а ми просто використовуємо їх і їхні тіла для власного задоволення. І зовсім не думаємо, як це позначиться на їхньому майбутньому. Тоді вперше мені захотілося обійняти Жизель міцно-міцно, щоб вона не думала, що я просто використовую її, а щоб відчула, що вона робить мене щасливим.

  І я їй подзвонив. Вперше запросив до себе одну, без друзів і свідків.  І вона погодилася. Це був дивний вечір, не схожий на жоден інший в моєму житті. Мені здалось, я і сам подорослішав на десять років за ті години.  І ніби дивився на нас збоку і схвально кивав: «Насолоджуйтесь, дітки».  В ту ніч ми займалися коханням. Не просто сексом без зобовʼязань. В кімнаті повисла ніжність, і довіра, і захоплення один одним. А ще вона побачила, що в моїх контактах її номер підписаний як «Маленька Моя».

   Тому наступного ранку я знову прокинувся козлом. А Жизель, коли мила руки з милом, загубила обручку своєї мами в моїй ванній, яку потік води відніс у замурований злив. Я бачив, як вона була засмучена, але вирішив остаточно її розчарувати: змусив діставатися гуртожитку самостійно. Крізь вікно я спостерігав, як дівчина, яка зародила в мені до цього часу невідомі почуття, переходила дорогу з повністю заплаканим обличчям.

  Напевне, я міг би виправити цю ситуацію, просто попросивши пробачення. І хоч образа була великою, мені ще вірилося, що вона б вибачила.  Але доля розсудила інакше.

   Із Максимом вже який тиждень намагалася зустрітися його троюрідна сестра. І, як не дивно, я з Максом і сестра із одногрупницею  опинилися в нічному клубі, а потім - і в моїй квартирі,  ввечері того ж дня. Із того, що я памʼятаю, ми зʼясували, що ця одногрупниця - найкраща подруга Максимової Насті. Що дуже його  шокувало. І поки вони там дивувалися, який тісний світ, сестра Макса звалила мене на ліжко досить наполегливим поцілунком.

    Навчальний рік добігав кінця. Жизель на спільні лекції більше не приходила. Максим теж припинив зустрічатися з Настею, після випадку з абортом. Хоч у нас із його сестрою нічого не було (бо прокинулися ми все ж таки одягнені), про наш веселий вечір найкраща подруга, напевне, Насті розказала, відповідно Жизель - теж в курсі. Я не знав, що саме відчував в усій цій ситуації, але все стало на свої місця після сесії: мене остаточно відрахували з університету, тільки даремно просидів два роки на одному курсі.