ЧОМУ ТЕ, ЧОМУ СЕ?

   «Є речі, які краще пояснювати відразу» Жизель

  Так склалося, що Варшава стала моїм прихистком не один раз. А в теперішній нелегкий час - напевне і єдиним варіантом для точки відльоту і прильоту.  Це все війна. Війна, яка йде не перший рік, і через яку небо над Україною закрите. Тому маршрут уже знайомий і досить простий! Туди - нічним поїздом до Хельму з Києва, потім інтерсіті до Варшави, там доба-дві для перепочинку в готелі, ну а далі  - літак. Чи то прямі, чи ще захвативши пару країн Європи, але всеодно вже перельоти. Назад все ж таки простіше. Літак - автобус, і ніяких зупинок. Довго, незручно, але вдома відсипатися легше, ніж у готельному ліжку.

  Раніше було по іншому. Але раніше не було війни і аеропорт Бориспіль вітав радісно і подорожі були в межах однієї доби.  Тепер ось так. Цього разу це буде найдовший мій вояж. Звичайно ж, я до цього не була готова. Планувала вже завтра зранку пити каву на вокзалі Києва. А доля все відтягує та відтягує початок мого нового життя.

  Чому доводилося зупинятися в готелях між потягом та літаком? Елементарне правило подорожей: треба встигнути. А з тією ситуацією, яка є зараз в нашій країні , форс-мажори можуть бути коли завгодно. От і планування подорожі підлаштовується під виліт літака. І щоб точно на нього встигнути, у Варшаву бажано заїхати завчасно.

   З цього зрозуміло, що місто це я трішки знаю. Я ходила по його вулицях. Для мене будь-яке місто розкривається тільки після пішої прогулянки. Тому був один тріп, коли я залишилася в ньому на два дні, і вже познайомилася остаточно.

   Я люблю нові міста. Незалежно від країни, я завжди почуваю себе досить комфортно в нових умовах. Навіть більше того - я отримую великий заряд енергії від нових місць. І ось зараз маю можливість остаточно зрозуміти, чи буде Варшава у списку моїх улюблених мільйонників*.

* Місто-мільйонник або мегаполіс — Це загальний термін, що позначає місто, де живе понад 1 мільйон осіб. За даними Організації Об'єднаних Націй, у майбутньому, зростання кількості міст продовжиться, хоча і дещо повільніше, ніж в останні кілька десятиліть.