Артем

Годину сиджу біля її під'їзду і не можу рушити з місця. Так, чувак, зізнайся хоч собі, що це було очікувано. Вона була занадто близько, ти сам не хотів відпустити, от і вийшло що вийшло.  Я вперше такий розгублений.Мої думки перериває смс:

"Ти о котрій будеш?"

Я зовсім забув, що сьогодні Соня з донькою повртаються, потрібно квіти купити. Як добре коли вони за кордоном, я відчуваю себе живим. Шлюб по зальоту таке собі, якщо чесно. Єдине що рятує, це робота, багато роботи. В цих думках я нарешті доїхав додому, але ще пару хвилин сбираюся з думками.

Заходжу в квартиру і мене зустрічає донька, підбігає та пригає на руки.

- Татку, я тебе так чекала, -каже Злата та обіймає міцніше.

- Сонечко, я теж дуже сумував, -цілую доньку в щічку, -Я тобі солодощі купив

- Дякую татку

В коридор заходить Соня

- Привіт коханий, -цілує, але в мене відразу перед очима інший поцілунок, іншої дівчини.

- Це тобі люба, -даю букет квітів

- Дякую, дуже приємно. Златка, давай мити руки, будемо вечеряти

Я роздягаюся та йду мити руки у ванну. Соня стоїть в дверях 

- Дивно, ти ніколи не повертався так пізно, щось сталося?

- Та ні, за квітами заїжджав і через це в пробку потрапив

- Чому на смс не відповів?

- Вибач, я за кермом був

Чорт, я дійсно не відповів на смс, події вечора мене зовсім збили з пантелику.

- А може причина не в тому?

- Я не розумію, яка ще може бути причина?

Виходжу з ванної, намагаюся поводитися природньо. У мене принцип стосовно подружньої зради, я ніколи не давав приводу і не збирався щось подібне робити. Я завжди на ревнощі дружини реагував спокійно, адже мені немає що приховувати. Але сьогодні все змінилося, я відчуваю себе винуватим, відчуваю себе зрадником і мені так важко дивитися їй в очі.

- Ти знову зі своїми ревнощам?

- Це називається жіноча інтуїція!

Як не дивно, але я вперше не знаю що робити, кожне її слово правдиве, а може я себе накручую. Але я не маю сил сперечатися, фізично дуже втомився, слабкість сильна.

- Досить, я спати!

- А вечеря?

Я йду в кімнату так, наче біжу від чогось. А і правда, сьогодні щось змінилося, я наче перестав тримати себе в руках.