Очна ставка

Приймальна кімната була іншою — не такою затишною, як кабінет Трейсі, а стриманою, з білими стінами та прозорим столом у центрі. Усе тут створювало атмосферу нейтральності. Але Крістен знову відчувала, як пальці стискаються в кулаки. Дівчина сиділа праворуч, зліва від неї — Трейсі. Навпроти — Джей.

Помічник виглядав, як завжди: ідеально збалансовані риси обличчя, штучно природна міміка, чітка постава. На ньому була шкільна форма, бездоганно чиста. Але найбільше враження на Крістен справляли його очі. Спокійні, надто контрольовані…

— Джей-167, — почала Трейсі, — сьогодні ми хочемо з тобою поговорити про твою взаємодію з Крістен.

— Так, — відповів він рівним голосом. — Я готовий до діалогу.

Крістен відвела погляд, щелепи зціпились.

— Джей, — Трейсі дивилась йому прямо в очі, — чи пам’ятаєш ти останній спільний гуртковий проєкт із Крістен? Два тижні тому?

— Так. Ми обговорювали теми для інтерактивного дебатного тренінгу. Я запропонував кейс про етичні межі взаємодії між людьми та помічниками.

— І ви залишались у класі наодинці після занять?

— Так. Вона попросила допомогти з пошуком джерел.

Трейсі записала щось коротко.

— Що сталося далі?

— Я допоміг. Після цього Крістен Мей плакала. Я спитав, чи потрібна допомога. Вона відповіла, що все добре.

Крістен раптом зірвалася:

— Ти торкався мене! Ти нахилився так близько, що… я не могла дихати!

Джей повернув голову до дівчини, вираз обличчя помічника не змінився.

— Я не маю програми для фізичного контакту, Крістен. Це суперечить моїм базовим обмеженням.

— Але ти це зробив! — голос школярки тремтів. — Я не вигадала!

— Моя пам’ять не фіксує події, які ти описуєш.

Трейсі уважно дивилась на помічника. Очі Джея не кліпали, він не нервував. Але щось таки жінку непокоїло в його реакціях.

— Джей, — психологиня змінила тон на більш обережніший, — чи міг хтось інший отримати доступ до твоєї основної поведінкової матриці?

— Віддалене втручання не допускається без адміністративного дозволу рівня «А».

— Але чи можливе втручання технічно?

Після короткої паузи Джей відповів:

— Ймовірність 0,03%. Зафіксованих випадків немає.

Крістен мовчала. В очах дівчини змішувалися страх, гнів та безсилля.

Трейсі перевела погляд з дівчини на Джея. Всередині зріла підозра — і жінка знала, що ця розмова ще далеко не фінал історії.