3 (2)

– Ельвіро, залиши нас  наодинці, – я вийшов до Вальдемара, сподіваючись, що викрутка у моїй руці не виглядає надто погрозливо.

Або, можливо, хай і виглядає.

Я досі не визначився, як маю ставитися до пана ректора.

Ельвіра не сперечалась. Вона кинула на Горнбіма дещо невдоволений погляд, ніби пригадувала, як пройшов ЄПІ, і втекла до своєї кімнати, лишила нас удвох. Вальдемар явно вважав це гарною ознакою, бо зайшов всередину і обдарував мене теплою усмішкою.

– Я дуже сподіваюсь, що зараз не почую дурниць на кшталт «я прийшов забрати вашу помічницю, бо вона небезпечна», – похмуро заявив я.

Ректор всміхнувся.

– Я вже зрозумів, Кіране, що про розставання з цією юною леді не йдеться, хоча, як на мене, не варто так прив’язуватись до потраплянок.

– Раджу застосовувати свої поради там, де їм раді, а не там, де їх не питали. Що вам потрібно?

– Це стосується роботи, – Вальдемар перекотився з п’ятки на носок. – Лорде Кіране… Кіране, ми вже давно знайомі, до чого ці формальності? Я прийшов до тебе по допомогу.

– Уважно вас слухаю.

Вальдемар зітхнув.

– Ми ж були знайомі ще юнаками.

Горнбім – людина. Він був юнаком в мої триста років, став не дуже юним в мої ж таки триста п’ятдесят. Я ці роки відчував зовсім інакше, більшість з них витративши на наукові дослідження і взагалі не звертаючи уваги на смертних довкола.

– Не думаю, що зараз варто посилатися на минулий досвід. Я в занадто поганому настрої для цього, – відрізав я. – Отже, ближче до справи.

– Тобі мало прийти замовлення на універсальний перетворювач енергії, артефакт високої потужності. Ти вже працював над ним?

Я перебрав в голові усі замовлення, які отримував нещодавно, і нарешті згадав, що має на увазі Горнбім.

– Так, був артефакт. Я підготував запит на обладнання, необхідне для роботи такого рівня. Коли його задовольнять, а я розберусь з поточною роботою і замовленням з лікарні, візьмуся за справу.

– Тобто?..

– Місяці через три.

Вальдемар кахикнув.

– Це надто пізно, – обережно зазначив він. – Надто, розумієш, Кіране? Було б дуже добре, якби… Все відбулося трішки швидше.

– Наскільки швидше?

– Ми спробуємо якомога скоріше задовольнити запит. Скажімо, частина обладнання приїде вже завтра. Це допоможе пересунути пристрій в черзі?

– Звичайно. Десь на два тижні. У мене все одно є більш пріоритетна робота, але, якщо є необхідне обладнання, я можу взятися за діло швидше.

– Це надто довго. Потрібно починати роботу одразу, як обладнання приїде. Ти розумієш?

Ні. Ось це я точно розуміти відмовлявся.

– Це неможливо, – рішуче заявив я. – У мене зовсім інша пріоритетність роботи, я не зсуватиму її тільки тому, що вам раптом знадобився артефакт. Якби він справді був таким важливим, вам вартувало вказати це в обгрунтуванні. А там я побачив, що цей перетворювач призначається для освітнього процесу і буде впровадженим тільки за кілька років.

– Кіране, – з натиском промовив ректор, – нам потрібен цей артефакт. Він може стати першим кроком до універсалізації навчального процесу. Королева уже кілька разів натякнула мені, що в академії не вистачає викладачів певних категорій, і, якщо так триватиме і далі, нас можуть знизити у категорії. А зараз Її Величність дуже негативно налаштована проти нашого навчального закладу…

– Це ж бо чому? – уїдливо поцікавився я. – Хіба ви не зробили так, як вона хотіла, і не спробували викинути Ельвіру з нашого світу? Ні? То мені привиділися куби, які чомусь саме на ній почали збоїти? Яка дивина.

– Звинувачення цілком безпідставні, – процідив Горнбім у відповідь. – Кіране… У тебе є лише власні припущення. Жодних доказів. Я не…

От готовий заприсягтися, невинні люди трошки інакше формулюють свої виправдання.

– Ректоре, – відповів я, упускаючи ввічливе, статусне «лорд» у звертанні до нього, – боюсь, ваші переживання стосовно акредитації, а тим паче упередженості її величності теж цілком бездоказові, отже, і безпідставні також. Тому я не змінюватиму свою чергу роботи. Ви, звісно, можете відмовити мені в роботі в цій лабораторії, і тоді я вимушений буду перебратися в свої драконові володіння. Але я якось це переживу. Як вам буде без моїх пристроїв, питання інше. А зараз покиньте печеру і не заважайте мені працювати. Розмову скінчено.