1 (3)

Єдиною причиною, чому потраплянців перевіряли на розуміння основних принципів магії, та й взагалі вигадали цю процедуру з реєстрацією та ЄПІ, було те, що гості з немагічних світів витягували силу з Кофленди. Королева Мелані сама мала доволі специфічну біографію, тож уважно стежила за тим, щоб ніхто зайвий не впливав на Кофленду.

Я працювала в магічній науковій лабораторії і повсякчас контактувала з магією. Ми з Кіраном мали мільйон можливостей переконатися, що я не гашу магію. Він взагалі вважав, що в мені живе потужний дар, просто треба трохи більше часу, аби я його розкрила.

Звісно, я вірила. Тим паче, так говорив не лише Кіран, і у друзів не було жодної причини мені брехати.

Чому ж тоді кубики просто гаснуть?..

– Я так розумію, – уїдливо заявила королева, – іспит ми можемо закінчувати. Ректоре Горнбіме, проведіть дівчину до зони переміщення. Їй пора повертатися додому.

– Ні, зачекайте, – спробувала заперечити я, – це якась помилка. Можливо, з кубами щось не так? Я могла б пройти перевірку чистою магією, я ніколи не втягувала її таким чином. Тут щось не так.

– Ви пропонуєте мені ризикувати найкращими людьми, – поцікавилась Мелані, – і дозволяти їм витрачати безцінну магію на вас, тому що ви не довіряєте нашій системі тестування? Ще й в тому випадку, коли вам вигідно їй не довіряти.

Я розгублено глянула на чоловіків.

– Мені здається, необхідно перевірити обладнання, – втрутився Чезаре.

– Попередні студенти спокійно користувались цими ж сферами, – заперечив ректор. – Я міг би припустити, що один куб пошкоджено, але ж не два…

– Це може бути невдалим збігом.

– Гаразд, – Вальдемар підбадьорливо всміхнувся мені. – Юна леді, спробуйте взаємодіяти з іншими кубами. Якщо все вдасться, думаю, ми можемо говорити про те, що трапився прикрий магічний збій. Прошу, прошу.

У мене шуміло в голові. Так, це лише збій. Зараз треба не помилитися при розподілі і поставити решту кубиків туди, куди слід, і все буде гаразд…

Я торкнулась третього.

Він згас.

Четвертий. П’ятий… Я вперто просувалась до самого кінця, аж доки і в ньому не згас залишок магії. Королева Мелані фиркнула.

– Ну звісно. Хто б сумнівався, що дівчина з Землі не може чарувати.

Я ледь стрималась, щоб не схопити цей скляний куб і не запустити Мелані прямісінько в руду голову. Найогидніше, що якраз вона чудово знає, що я не з Землі! Бо ми з нею…

Королева кинула на мене виразний погляд, показуючи, що спроби згадати ганебний факт з її біографії мені не допоможуть. Це зробить тільки гірше. Секрет Мелані не має звучати на всю країну, якщо я не хочу катастрофи.

А я не хочу.

Просто залишитися тут, у Кофленді, і вижити.

– Ельвіро, ви марно витрачаєте наш час, – зітхнула її величність. – Ректоре, як ви гадаєте?

– На жаль, я мушу вас ізолювати, і негайно, доки ви не нашкодили власними діями обдарованим присутнім, – Горнбірм сумовито усміхнувся. – Юна леді, прошу вас не чинити спротиву, він лише нашкодить. Ми перемістимо вас безпечним способом…

– Цього не буде!

Я здригнулась, побачивши Кірана. Дракон зістрибнув з балкончика, спланував на землю, скориставшись даром, і зараз поспішав до мене. Він став поруч і вголос сказав:

– Леді Ельвіра не покине кофленду. У неї є на це поважні причини.

– Про що мова? – зацікавився ректор.

Дракон обійняв мене і нахилився близько-близько, так, щоб могти говорити мені на вухо.

– Давай застосуємо додаткові умови, – зашепотів Кіран.

– Та які?

– Ти читала документ?

– Звісно, я його читала! – вибухнула я обуренням. – Але там у переліку тільки наявність дітей в цьому світі, підтверджена родинна лінія у Кофленді або одруження. І, знаєш, дітей у мене нема, і нареченого також. А підтверджена родинна лінія… Про це навіть згадувати не варто.

Технічно, я навіть не потраплянка, хоч і не здогадувалась про це, аж доки не опинилась в Кофленді після вибуху. Про це навіть згадувати не хотілось. Я вважала себе звичайною сиротою з дещо дивною зовнішністю, аж раптом – от, маєш.

Моя матір – кофлендка. Мій батько, імовірно, теж звідси. Але я все життя прожила у звичайному світі на планеті Земля, а тут ніхто не дозволить мені заявити, ніби моя мама – божевільна екс-королева Лінерика. Її Величність Мелані викине мене не тільки за те, що я іспит завалила, а й за те, що посміла нібито претендувати на престол.

– Що ж, – Кіран прокашлявся. – Я маю ідею. Як ти поставишся до того, щоб вийти за мене заміж, Ельвіро? Бажано у найближчі хвилини три.