1.  Мішель. Пропозиція.

Після того, як мене звільнили з роботи, в моєму житті почалася якась “чорна смуга”. Те, що вдалося відкласти на “чорний день”, стрімко тануло, бо мені доводилося платити за мамине лікування, що коштувало недешево, а також її доглядальниці. Звісно, я могла б відмовитися від її послуг і працювати вдома, але це означало для мене впасти в депресію, мені конче необхідно було бувати між людей, ходити на роботу, робити щось корисне для суспільства. Поскільки я була хорошою журналісткою і мала позитивні рекомендації від попередніх роботодавців, я була впевнена, що швидко знайду собі нове місце. Але вже подавала резюме на кілька вакансій і отримала відмову. Може, хоч сьогодні пощастить? Бо тут мені все ж не відмовили, а навіть запросили на співбесіду.

Я ретельно збиралася на неї, зібрала усі документи, своє портфоліо, мій одяг і макіяж були ідеальні, і я вже зібралася, попрощавшись з мамою, вийти з дому, коли мій мобільний задзвонив.

— Мішель, добрий ранок, — якось швидко сказав ейчар, з яким ми вчора домовились про зустріч . — Мені дуже шкода, але ми все ж вимушені вам відмовити… Вибачте. Не треба йти до нас сьогодні. 

 — Чому? Щось сталося? — я не могла зрозуміти, що саме не так, адже вчора, коли ми домовлялися про зустріч, мене дуже приязно запрошували. — Якщо вам не важко, можете пояснити причину відмови?

— Пробачте, але я не можу це обговорювати, — пробурмотів він. — Мені дуже шкода, бувайте! — і на цих словах він відбив виклик.

Я сіла в коридорі на стілець і відчула, що на очі навертаються сльози. Знову відмова… А  треба оплатити черговий рахунок за комунальні послуги, і ліки в мами закінчуються, а  упаковка коштує кілька тисяч гривень…

У коридор вийшла мамина доглядальниця Оксана і стурбовано поглянула на мене:

— Мішель, щось трапилось? На тобі обличчя немає…

— Мені чомусь відмовили, я навіть не дійшла до офісу, де мала проходити співбесіда…

— Не переживай,  я впевнена, що тебе візьмуть в якесь інше місце. Ти ж не на одну вакансію резюме подавала? — запитала вона.

— Подавала на кілька, і скрізь отримала відписки, що я їм не підходжу, або, що вони вже когось знайшли. Правда, є ще один сайт з пошуку роботи, я його залишила наостанок, бо не була впевнена, що там знайду щось нормальне… Ну може, хоч щось трапиться, хоча б на півставки чи фрилансером… Бо в мене прямо руки опускаються, таке враження, що зараз журналісти зовсім нікому не потрібні, їх замінив чат джіпіті..

— І резюме твоє активне на тих сайтах роботи? — перепитала вона. — Може, треба податись на якусь біржу… Ну і перевіряй самі сайти, раптом звідти ще якісь пропозиції прийдуть. А ти зареєстрована в центрі зайнятості, як безробітна?

 — Ні, мабуть, зараз зареєструюся, там ніби можуть запропонувати якісь конкретні місця, де вже не повинні б відмовити… А там з часом, може, знайду щось краще…

***

Я дійсно зареєструвалася онлайн у центрі зайнятості і стала чекати, поки мені підберуть якісь вакансії. І вже наступного дня мені зателефонувала консультатка. яка, привітавшись, сказала: 

— Мішель, у нас є для вас чудова новина! На ваше резюме поступила пропозиція від роботодавця. Але є нюанс… Йому потрібна не журналістка, а помічниця по дому, але він дуже хоче, щоб вона була з хорошою освітою, не "невігласка", якщо дослівно. Зарплатню пропонує в чотири рази більшу, ніж ви позначили в своєму резюме. Але це робота з проживанням… Вас цікавлять деталі?

 — Як це “помічниця по дому”? Особиста асистентка? — перепитала я, подумавши, що може цей роботодавець просто працює з дому і йому потрібен хтось, хто виконуватиме обов’язки секретаря. 

— Ну, скоріше, це щось на кшталт посади служниці і помічниці в одному флаконі… Але і дрібні завдання секретарки теж будуть, наскільки я зрозуміла, — відповіла вона. — Якщо вам не підходить таке, я його сповіщу, і будемо шукати щось інше, але зарплатня в чотири рази більша за вашу бажану, ви, може, подумайте?… 

 Я завагалася. Працювати служницею для мене було дещо принизливо, але висока зарплатня… Я могла б тимчасово вирішити свої проблеми, а тим часом підшукати роботу за фахом, але зробити це не поспішаючи. От тільки це “з проживанням” трохи напружувало. 

— Так, буду дуже вдячна, якщо розкажете детальніше про цю посаду і про роботодавця… — сказала зрештою. 

— Якщо ви згодні, роботодавець готовий зустріти вас прямо сьогодні. Але відповідь треба дати зараз. Інакше він буде шукати когось іншого. Не впустіть такий шанс. Такі посади дуже рідко пропонують отак напряму. То яка ваша відповідь, Мішель? Готові підʼїхати прямо сьогодні?

***
Додавайте книгу до бібліотеки, поставте їй сердечко, будь ласка, щоб підтримати мене, це дуже важливо для книжечки на старті!

Гортайте далі, там продовження ------->