"Полювання на тінь"
Розділ 59. Разом у темряві
Ніч опустилася на Вашингтон, спокійна й холодна. Ті самі вогні, ті самі вулиці, але для них усе вже було іншим.
Після стількох втрат, після стількох тіней — вони залишилися стояти.
У тренувальній залі ФБР лунали глухі удари. Алекс рухався точно, беззвучно, але його плечі ще пам’ятали біль. Ніколь спостерігала за ним, перевіряючи зброю — її рухи були холодні, відточені, як у людини, що навчилася тримати емоції під контролем.
— Кажуть, ти повертаєшся до польових, — кинув він, не відриваючи погляду від цілі.
— Кажуть, ти йдеш зі мною, — відповіла вона, й у її голосі вперше прозвучала м’якість.
Він обернувся. Погляд зустрівся з її — і там було все: втому, страх, подяку. І щось більше, що обидва поки не наважувалися назвати.
— Після всього… ти впевнена, що хочеш продовжувати? — тихо спитав Алекс.
Вона кивнула.
— Я більше не хочу бути лише спогадом про ту, що вижила. Я хочу бути тією, хто бореться.
Він підійшов ближче, торкнувся її руки.
— Тоді я піду поруч.
У кімнаті залишився тільки їхній подих, приглушене світло й невидима клятва, що пролунала без слів.
Тепер це не просто справа. Це — новий етап, де кожна тінь може бути ворогом, а кожен крок — пасткою.
> Десь у базі даних миготіло нове ім’я: "Ангел-2".
Система показала статус: активований.
А вони, стоячи поруч у темряві, готувалися зустріти його — разом.
#921 в Детектив/Трилер
#356 в Трилер
Відредаговано: 20.10.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
