Розділ 38. Полювання навпаки

Світанок ще не настав, але ніч уже здавалась живою.
Мокрий асфальт блищав, ніби кров під неоном, і місто, що ніколи не спить, затамувало подих.
Тепер вона полювала.

Ніколь гнала трасою, слідкуючи за червоною крапкою на планшеті.
Трекер рухався ривками, немов хтось кидав виклик — показувався і зникав, знову з’являвся кількома милями далі.
Вона розуміла: це пастка. Але залишитися — означало зрадити. І його, і себе.

В її навушнику тихо тріщав зв’язок:
— Ніколь, ти йдеш за ним сама? — голос Маркуса, колеги, здавався далеким.
— Так. І не намагайся мене зупинити.
— Ти знаєш, хто міг це зробити?
— Знаю, — вона різко вдихнула. — Той, хто вже раз забрав у мене все.

Дорога вела за місто, в глибину старого промислового району, де навіть навігатор втрачав сигнал.
Згарища, склади, колишні фабрики — місце, куди час не доходив.

Крапка на екрані зупинилася.
Вона заглушила мотор і вийшла, тиша обпекла вуха.
Пахло дощем, металом і страхом.

— Алекс, якщо ти мене чуєш… тримайся, — прошепотіла вона, натискаючи кнопку ліхтаря.

Всередині складу було порожньо. Але на бетонній підлозі хтось лишив щось схоже на телефон, закріплений до стільця.
На екрані — миготливий напис:

> PLAY ME.

Вона натиснула.
На відео — обличчя Алекса. Побите, але спокійне.

> — Ніколь, якщо ти це бачиш — значить, вони знали, що ти прийдеш. Не довіряй нікому. Навіть тим, хто носить твою форму. Той, хто за всім стоїть, — поруч. Ти бачиш його щодня.

Зображення сіпнулося, звук спотворився.
І потім — ще кілька кадрів: чужа рука, яка торкається Алексового плеча, і голос, який вона не чула роками.
Голос, який колись учив її виживати.

> — Ти знову запізнилася, янголе.

Серце Ніколь зупинилося.
Вона знала цей тембр, цей холодний спокій.
Її колишній куратор. Той, хто зник після останньої операції.

— Отже, ти живий… — прошепотіла вона, і в кутиках її губ з’явилась тінь гіркої усмішки. — Добре. Тоді це справді полювання. Але тепер — навпаки.

Вона дістала зброю, перевірила патрони, вимкнула маячок і рушила далі, у темряву, де чекала правда.