"Полювання на тінь"

Розділ 9. Очі в темряві

Світло екрана вирізало його обличчя з темряви.
Відео з пробіжки знову і знову програвалося на моніторі — зображення, що стало вірусним. Вона — у чорній куртці, холодне повітря, швидкий рух, спалах нападу, а потім — удари, відточені й смертельно точні. І її очі.
Блакитні. Як тоді.

Палець ковзнув по екрану. Він зупинив відео на кадрі, де вона повертає голову до камери.
«Ти виросла, янголе».
Його голос ледь чутний, глухий, немов шелест у пустій кімнаті.

На стіні — десятки фотографій, вирізок, газетні заголовки: “Втеча дівчинки з-під контролю серійного маніяка”, “Жертва, яка вижила”, “Справа, яку так і не закрили”.
Він повільно прикріплює роздруківку нового зображення поруч із старими — тепер уже доросла, сильна, небезпечна.

На столі — ніж, блискучий у тьмяному світлі лампи, і старий кулон із подряпаною поверхнею.
Він стискає його в руці, і кров виступає з розрізу на пальці.
— Нарешті, Ніколь, — шепоче він, усміхаючись. — Ми знову зустрінемось. І цього разу — все буде інакше.

Екран гасне.
Темрява поглинає кімнату.
Але його очі ще світяться в ній — хижі, сповнені одержимості.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше