Дрібна зараза! Вона у мене отримає! Нехай тільки я її спіймаю.
Капосна Попелюшка! А я майже повівся на її наївні очі і милу посмішку. Мене бісило те, що я відчував, як мене тягне до неї наче магнітом.
Коли біль майже минув, я кинувся наздоганяти цю дрібну відьму. Виявилося, що далеко вона втекти не встигла ще й втрапила в халепу.
Поспішаючи втекти від мене, Попелюшка налетіла на Рона і вибила у нього з рук телефон, який впав на асфальт і розбився.
Мене аж перекосило від злості, коли я побачив, як цей придурок витріщався на дрібну заразу.
Я й сам не міг зрозуміти, чому так реагував. Коли Рон почув, що я все владнаю з телефоном, то відступив.
У цього виродка вже мало слина з рота не текла, коли він дивився на Попелюшку і це злидо мене ще більше.
Коли нарешті Рон пішов кудись у своїх справах, я видихнув з полегшенням.
- Ну, що паскудниця, будеш тепер моєю служницею аж поки не відпрацюєш те, що я заплатив за телефон.
- От за що мені все це? Я ж просто хотіла спокійно вчитися. До речі, це саме ти винен у тому, що я налетіла на того бовдура. Якби ти мене не діставав, то нас би не вигнали із фізики і нічого цього б не сталося. Я ненавиджу тебе, Кейн! - сердито промовила нахабна бідося, навіть не подякувавши мені за допомогу
- А не треба було корчити із себе неприступну Снігову Королеву. А потім ще й бити коліном у стратегічно важливі місця, - сказав я, бо все ж відчував трішки провину перед нею, хоч ніколи б в цьому не зізнався.
- Ти мало мене не поцілував! Що я мала робити?! - обурилася дівчина.
- Ти так кажеш, ніби могло б статися щось жахливе. До речі, зазвичай дівчата мріють про мої поцілунки.
- То йди до своїх замріяних фанаток і цілуйся з ними! А я не збираюсь віддавати свій перший поцілунок такому безсовісно у придурку,як ти! - видала дрібна зараза із фіолетовим волоссям і тицьнула в мене пальцем.
Почувши від Попелюшки про перший поцілунок, я офігів. Я був в справжньому шоці від того, що новенька ще не зустрічалась ні з ким із хлопців. Як таке взагалі могло трапитися? Попелюшка була вродливою, яскравою і фігура у неї була просто відпад.
Хлопці не могли не помічати її з такою зовнішністю. Тоді в чому проблема? Але тепер мені захотілося поцілувати її ще більше. Це стало наче якоюсь бісовою нав'язливою ідеєю, яка не давала мені спокою.
#50 в Молодіжна проза
#7 в Підліткова проза
#735 в Любовні романи
#61 в Романтична комедія
перше кохання, від ненависті до кохання, мажор і звичайна дівчина
Відредаговано: 07.11.2026