На наступний урок я йшла наче на власну страту. Не те, щоб я не любила вчитися. Просто не хотіла сидіти за однією партою з Крістіаном Кейном.
Коли я зайшла в клас, цей гадський Мажор вже був там. Він сидів, нахабно розвалившись на своєму місці і розмовляв з другом.
Як на зло, ні Аманди, ні Тіни не було поряд, бо у них зараз були інші заняття.
- О! Які люди! Попелюшка! - одразу пожвавився Кейн, побачивши мене.
- У мене є ім'я! - невдоволено відповіла я і дуже неохоче сіла за парту поряд із цим придурком.
- А мені так більше подобається, - відповів цей бовдур, нахабно розглядаючи мене.
Продзвенів дзвінок і в клас зайшла вчителька фізики. Я вже відкрила зошит і приготувалась записувати тему уроку, коли цей йолоп підсунув мені якийсь папірець.
Виявилося, що то був малюнок, на якому Кейн з короною на голові сидів на троні, а я повзала біля його ніг. Цей придурок на диво гарно малював, бо я без проблем впізнала нас обох. І мало не вибухнула від злості. Та за кого він себе має?!
Розлючено зиркнувши на Кейна, я побачила його нахабну посмішку і не втримавшись, штовхнула його ліктем під бік.
- О, бачу, що тебе так і тягне до мене, Попелюшко. Все ніяк не можеш заспокоїтись?
- Придурок... - я хотіла сказати все, що думала про цього мажора, але вчителька мені завадила.
- Міс Рід і містер Кейн, урок вже почався, - суворо промовила вона, невдоволено дивлячись на нас.
Мене аж в жар кинуло від сорому. Перший раз в житті вчителька зробила мені зауваження в школі. Я завжди була зразковою ученицею, а через цього бовдура так осоромилась.
Вибачившись, я продовжила записувати нову тему, коли відчула, як цей бісів йолоп вщіпнув мене за бік.
Від неочікуваності, я мало не підскочила на місці. Пощастило, що я вчасно спохватилась і не зойкнула на весь клас.
Я вирішила не зважати на свого притрушеного сусіда по парті принаймні під час уроку, сподіваючись, що цьому бовдуру набридне мене діставати і він відчепиться.
Далі Кейн почав намотувати кінчик мого волосся собі на ручку. Зібравши всю свою волю в кулак, я вперто робила вигляд, що нічого не помічаю, хоча всередині все кипіло.
Хвилин десять все було спокійно і я вже навіть подумала, що Кейн нарешті відчепився від мене, коли цей ідіот поклав руку мені на коліно.
#52 в Молодіжна проза
#8 в Підліткова проза
#740 в Любовні романи
#62 в Романтична комедія
перше кохання, від ненависті до кохання, мажор і звичайна дівчина
Відредаговано: 28.10.2026