Моє серце так сильно калатало, що здавалося, ніби цей стукіт чують геть усі довкола.
На моє щастя, щойно я зайшла в клас, пролунав дзвінок і слідом за мною зайшла вчителька.
Я тремтіла, наче травинка на вітрі і боялась навіть поглянути туди, де сидів той зухвалий багатій, якого я зовсім недавно обізвала " дурнем".
На таку швидку зустріч з цим хлопцем я точно не очікувала.
- Знайомтесь. Це Тейлор Рід, наша нова учениця. Вона дуже талановита і отримала грант на навчання в нашій школі, - промовила вчителька.
В класі одразу почався гул. Хтось сміявся, хтось невдоволено бурчав, бо геть не палав бажанням бачити " якусь волоцюгу" в своєму класі, а хтось, не соромлячись, і досить голосно, почав обговорювати мою зовнішність.
Я глибоко вдихнула, намагаючись заспокоїтись і взяти емоції під контроль. Не вистачало ще показати власну слабкість перед цими золотими дітками і осоромитися ще більше.
- Заспокойтесь всі! Міс Рід займіть вільне місце, - промовила вчителька.
Оглянувши клас, я ледь не розплакалася, бо єдине вільне місце було лише поряд із тим придурком, на якого я налетіла в коридорі.
Та за що мені все це?! Ще навіть перший день в цій школі не закінчився, а я вже починаю її ненавидіти.
Здавалося, що всі погляди однокласників зараз були спрямовані саме на мене. Робити мені було нічого, тому я неохоче пішла до останньої парти середнього ряду, де сидів той придурок.
Направляючись до свого місця, я старанно намагалась не дивитися на нього, бо у мене і так вже ноги тремтіли.
- Ласкаво просимо у Гранд - Вейл, Попелюшко. Тільки не думай, що на тебе тут чекає бал, - сміючись, промовив мій нестерпний сусід по парті, коли я підійшла.
- Це добре, бо на відміну від декого, я прийшла в цю школу навчатись, а не розважатись, - відповіла я і сама злякалась власної сміливості.
Тепер мені точно кінець... І чому я не змовчала? Хто мене за язика тягнув?
Але ж поглянувши на цього нахабного і зверхнього дурня, я просто не змогла мовчати.
Як же мене бісив цей багатенький придурок. Такі, як він, вважають себе мало не королями, а прості смертні для них гірше за сміття.
#38 в Молодіжна проза
#6 в Підліткова проза
#574 в Любовні романи
#45 в Романтична комедія
перше кохання, від ненависті до кохання, мажор і звичайна дівчина
Відредаговано: 26.10.2026