104

Ми вже під’їжджали до будинку Харолдів, коли її раптом охопили хвилювання й паніка, причому настільки, що дівчина мало не вистрибнула з карети. Всадовивши неспокійну пасажирку назад, напоїла її настоянкою пустирника власного приготування за фірмовим бабусиним рецептом. Сама ж, на диво, була цілковито спокійна. Мабуть, мені вистачало клопоту з акторкою, тож на себе вже не залишилося часу, навіть на хвилювання.

- Зрештою, що на нас чекає в разі провалу?! - запитала її, втрачаючи терпіння. - Найстрашніше - нас виставлять за двері. Вас це хвилює?

Беана трохи покліпала очима - мабуть, у неї це ознака активного розумового процесу - і дійшла висновку, що її це не надто хвилює, але все ж не хотілося б стати загальним посміховиськом.

- Не станемо, - запевнила я. - У нас ідеальне маскування. Повір мені. Твоє завдання - лише грати, а про решту не хвилюйся.

Коли ми увійшли до бальної зали, Беана все ще хвилювалася, тож представляти її господарям довелося мені. Вони навіть не засумнівалися, що перед ними справжня кузина, і прийняли нас привітно. Отже, найважливіший етап вистави залишився позаду, і ми дозволили собі по келиху молодого вина. Акторка відразу повеселішала, щічки вкрилися рум’янцем, погляд став пустотливим. Я з полегшенням зітхнула, вино зробило свою справу, далі вона грала добре, тож можна сказати, дебют удався.

Моя підопічна кружляла в черговому танці, а я перебувала в тихому блаженстві, потягуючи вино й закушуючи його смачнючим сиром та фруктами, мружачись від задоволення. Навіть примудрилася пофліртувати з якимось офіцером, тим часом як Беана веселилася на повну. Ну й нехай її манери не завжди були належними, ми тихенько спишемо це на те, що дівчина приїхала з провінції й не надто добре знайома зі світським етикетом. Саме цю версію я й поширювала, щойно помічала косі погляди, спрямовані на мою підопічну. Я спостерігала за нею, відзначаючи всі промахи. Після балу ми все з нею обговоримо й трохи підкоригуємо її поведінку.

Усе було чудово, вечір наближався до завершення, я навіть трохи задрімала в кріслі, заколисана випитим вином і тим, що бенефіс проходить на славу. Раптом залою прокотився захоплений шепіт, наче повіяло морозним повітрям.

Здивовано випросталася й пошукала поглядом Беану - чи не вона стала причиною цього. І мало не ахнула: краще б це була вона.

До зали гордо й велично увійшов його сиятельство, голова Таємної канцелярії власною персоною…

Уже наступної миті все довкола завирувало. Господарі заметушилися навколо поважного гостя, юні леді кинулися поправляти зачіски й макіяж. Очі заблищали, губи розтягнулися в принадливих усмішках, матусі взялися наставляти своїх дочок, як краще себе показати. Чи мислима річ - завітав найзавидніший жених! Такий шанс випадає нечасто, адже більшість присутніх не належала до найвищої знаті.

Але винуватець усього цього неподобства наче й не помічав метушні довкола. Він уважно обвів поглядом залу, явно когось вишукуючи, і цілеспрямовано рушив до зграйки дівчат біля вікна. Я провела його важким поглядом: «У-у-у, дамський догідник. Хоч би спіткнувся, мені на радість». Але він навіть із кроку не збився. Упевнено підійшов до юних леді, а ті вже перебували в стані легкого шоку. Якщо він зараз із ними ще й заговорить, точно зомліють. На загальний подив, він мовчки простягнув руку рудоволосій леді, запрошуючи її на танець.

Відвернулася, внутрішньо закипаючи. Немає мені жодного діла до цього ловеласа! Вишукала очима Беану й поспішила до неї. Треба йти звідси, вечір перестає бути млосним. Діставшись до своєї підопічної, застала її в жахливому, майже переднепритомному стані. Акторка була біла як полотно, хапала ротом повітря, важко дихаючи. «Та що це з нею? Невже поява герцога так подіяла, чи ще щось сталося?»

Схопивши красуню за руку, практично поволокла її на балкон. Може, свіже повітря приведе вразливу натуру до тями. Дорогою прихопила келих соку, алкоголю на сьогодні їй уже досить.