45

Час було рухатися далі, і, кивнувши Шкету на прощання, я побігла додому: сьогодні ввечері мені належало відвідати бал у мерії. Захід відповідальний і серйозний, якщо все вигорить, як заплановано, герцог повторно на очах у всієї поважної публіки отримає відчутного ляпаса від злодійки на прізвисько Лисиця. Ця думка мене надихала й окрилювала. Щоправда, злити Змія небезпечно, недарма він голова Таємної канцелярії, і дурно вірити у свою безкарність та неймовірну удачу. «Нічого, справу проверну і заляжу на дно, ще й килимком прикриюся», - пообіцяла сама собі й заспокоїлася.

Повернувшись додому, насамперед піднялася в кімнату ба й діда. Я рідко до неї заходила, тут усе залишилося як раніше. Наче вони щойно вийшли й скоро повернуться. Серце стиснулося, на очі навернулися сльози. Проковтнула тугий клубок у горлі - не час плакати, мої рідні завжди будуть у моєму серці, а зараз, вірю, вони дивляться на мене з небес. Бабуся з докором хитає головою, а в очах любов і ніжність, а дідусь пишається, і його обличчя осяває така рідна усмішка з промінчиками зморшок у куточках очей.

Доторкнулася до речей, яких торкалися їхні добрі й ласкаві руки, вдихнула рідний запах. У кімнаті пахло ладаном і свічками, а ще витав ледь невловимий аромат жасмину, яким бабуся перекладала білизну, щоб вона пахла свіжістю й весною.

Важко зітхнувши, повернулася до нагальних проблем і залізла з головою в бабусину скриню. Я знала, що знайду в ній багато цікавого, але те, що відкрилося, вразило й мою досить багату уяву. Тут були сукні з парчі та шовку, з дорогим оздобленням, і просто запаморочливі вбрання з дорогих тканин, назв яких я не знала. А ба то в мене була модницею!

«І звідки все це?» - я зі здивуванням діставала шикарні сукні та шалі з тонкого мережива. Скільки тямлю, вона носила скромні сукні пастельних тонів. Очевидно, я ще так багато про них не знаю. Потім, якось на дозвіллі, роздивлюся все детальніше, а зараз треба поквапитися. Вибравши для сьогоднішнього балу ніжно-бузкову сукню з дорогущого шовку, під неї - рукавички й сумочку, із жалем зачинила дивовижну, практично чарівну скриньку. Буде ще час усе роздивитися як слід.

Сукню довелося трохи підганяти під мою фігуру, адже ба була трохи більшою за мене й вищою, а виріз на грудях вирішили ушити й майже повністю задрапували мереживом. Кетті допомогла мені впоратися з вбранням. А коли із сукнею було закінчено, вона все охала та ахала, крутячись навколо. Я собі в дзеркалі теж подобалася: тонка талія, помітно округлі груди, трохи приховані за ніжними візерунками, тонкі зап'ястки. Колір і фасон убрання вигідно підкреслювали аристократичну білосніжність шкіри на відкритих плечах і шиї.

- Справжня леді! - захопилася вчергове Кет.

- Те, що нам потрібно, - діловито заявила я.