24

Чекати його довго не довелося. З’явившись, він махнув рукою, закликаючи йти за ним. Привів мене до лавки чистильника взуття й познайомив із господарем. То був уже немолодий чоловік із зарослим щетиною обличчям і чіпким поглядом. Оглянувши мене з ніг до голови, він критично крякнув і заходився пояснювати всі премудрощі свого ремесла. Нічого складного я в цьому не бачила, на відміну від самого чистильника, переконаного, що його справа під силу лише обраним. Але довелося йому підігрувати: зрештою, мені важливіший результат. Тож я перестала сперечатися й мовчки тренувалася чистити взуття.

Помучивши мене кілька годин, задоволений результатом чоловік нарешті видав мені валізку з усім необхідним: інструментами та кремами, й відпустив геть. Потім ми зі Шкетом навідалися до Косого, який контролював район моєї майбутньої «роботи», заплатили йому мито наперед, і розійшлися по домівках. Перший пункт мого «шпигунського» плану було виконано.

Додому я повернулася втомлена, але задоволена. Валізка відтягувала руку, проте ця вага була приємною. Легкість, із якою вдалося так швидко все провернути, окриляла. Настрій був бойовий, а моя нова «робота» обіцяла нові можливості.

На кухні я виявила ще теплу вечерю, дбайливо залишену для мене Кетті. Нашвидкуруч поївши, попрямувала до своєї спальні. Сьогодні треба лягти раніше, адже завтра на мене чекає важкий день. Та швидко заснути виявилося не так просто, думки про завтрашній день хвилювали, і хоч сон зрештою мене зморив, навіть уві сні я продовжувала переживати майбутню пригоду.

Ранок видався важким, голова гуділа. Так, нерви треба берегти. А сьогодні на мене чекав ще напруженіший день, зустріч із колишнім нареченим, щоправда, він іще не знає, що став колишнім. Мені доведеться зображати все ще закохану, а отже - безнадійно наївну дівчину. І не лише перед Принцом, а й перед усіма довкола, особливо перед однією дуже проникливою людиною…

І якщо для Гріга буде досить зробити жалісливу мордочку й пустити сльозу, то перед герцогом доведеться грати на повну, використавши свій природний акторський талант на всі сто. Тож до майбутньої вистави треба готуватися ретельно й відповідально, помилки можуть дорого коштувати.

Умившись і привівши себе до ладу, я вдягла свою найпростішу сукенку в дрібну квіточку й уклала волосся в нехитру зачіску. Хотіла було ще причепити бант, але передумала. Це вже був би перебір із образом, а виглядати я мала скромною невинною дівчиною, яка ніжно кохає свого нареченого й мріє про швидке весілля. Бррр… Мене пересмикнуло від самої цієї думки. Ну, сама винна. Тоді злякалася. Треба було тієї ночі не тікати з особняка, тихенько причинивши двері, а заверещати просто з порога, щоб спіймані на гарячому перелякалися до півсмерті й забули про свої кролячі розваги на все життя. Уявляю їхні перекошені фізіономії й безглузді виправдання. Тепер залишається лише фантазувати, а могло б вийти дуже кумедно… На моєму обличчі мимоволі розпливлася злорадна усмішка.

Спускаючись сходами з другого поверху до вітальні, я й далі прокручувала в голові сцену розправи над негідниками. Кетті, яка спостерігала за мною, моя гримаса явно здивувала.

- Дитино, ти що, вирішила когось прибити? - запитала вона напівжартома, але я вловила тривожну нотку в її голосі.

- Поки що ні, - віджартувалася я у відповідь і закрутилася перед нею, демонструючи свій нехитрий наряд. - Ну як я тобі?

- Хм… Справжня сільська пастушка. Ще трохи дурнуватості в очі, і можна випускати пасти отару овечок…

Я розсміялася, не давши їй договорити.

- Кет, ти просто диво, - чмокнула її в пухкеньку щоку й сіла за стіл.

- Це ти в нас диво, - усміхнулася вона у відповідь. - Зараз снідатимемо.

Поставивши на стіл димлячий чайник із чаєм, вона пішла кликати Роджера.