Глава 3

Марк Шепард сидів всередині чорного Форд Мустанг та, ввімкнувши кондиціонер, намагався врятуватись від спеки, що панувала в сонячному Лос-Анджелесі. Кілька годин він просто сидів, граючи в відеоігри на телефоні чи читаючи новини. Зрештою, з красивої білої будівлі, навпроти якої він зупинився, почали виходити люди. Вирішивши не гаяти часу, маршал сховав телефон в кишеню та вийшов з автомобіля. Чоловік швидко перебіг невелику дорогу, пройшов красивою кам'яною стежкою, навколо якої ріс красиво підстрижений газон, та зайшов всередину школи. Марк швидко пройшов кілька коридорів, які були повністю заповнені дітьми, які якраз збирались повертатись додому. Звісно, чоловікові не подобався весь цей гамір, який утворився через велику кількість розмов, коли кожен підліток намагався перекричати іншого. Пройшовши широким коридором та піднявшись на другий поверх, чоловік побачив підлітка, який про щось активно говорив з трьома друзями, не соромлячись вживати нецензурну лексику.

- Нік?- вирішив уточнити Марк, підійшовши до хлопця.- Нік Ньюман?

- Так. Чого тобі?- спитав хлопець, змірявши маршала презирливим поглядом.

- Ти затриманий за погрозу вбивства та напад на Джессіку Паркер. Тобі варто поїхати зі мною, поки я пропоную по-хорошому.

- Пішов нахрін. Нікуди я з тобою не піду.

- Це Марк Шепард,- сказав директор, який якраз підійшов до них,- Він міжнародний маршал. Тобі краще піти з ним, а поліція розбереться чи ти винен, чи ні... Ми обоє знаємо, що це не вперше, Ніку.

Хлопець розлючено дивився на чоловіків, але плюнув під ноги та пішов разом з Марком.

- Тільки попробуй щось зробити не так,- мовив хлопець, сідаючи в машину,- Мій батько одразу про це дізнається.

- Так, звісно,- сказав Марк, зачинивши за хлопцем двері заднього сидіння.

- Ти зробиш зі мною те саме, що з Дереком?- спитав Нік, коли маршал сів в машину.

- Дерек переїхав в інше місто і, наскільки я знаю, непогано живе. Якщо ти не винен, тобі нічого не буде. Проте, якщо ти винен, чекай проблем.

Чоловік завів двигун та рушив сонячною вулицею міста.

Повернувшись після нудного дня додому, Марк зайшов всередину та одразу пішов на кухню. Сонце зайшло кілька годин тому, тому в будинку було доволі темно, але маршал все одно відчув чиюсь присутність, тому повільно потягнувся по пістолет.

- Я й не думав, що маршали можуть так розкішно жити,- мовив чоловік, що сидів у темряві та дивився на прекрасний вид, що відкривався на місто. Побачивши, що Марк забрав руку з зброї, чоловік продовжив,- Я доволі часто ночую в машині чи палатці, вистежуючи засранця в лісах та полях, а ти живеш в прекрасно будинку, в елітному районі міста.

- Наскільки я знаю, ти маєш бути в Мілвокі,- спокійно мовив Марк, наливши собі води.

- Я вже був там та зробив все, що планував.

Чоловік, на ім'я Скай, встав з крісла та вийшов з темряви, показавши своє обличчя старому другу. Він виглядав втомленим, але красиве чорне волосся, не густа чорна борода та неймовірно красиве тіло компенсували це. Красиве обличчя та харизма чоловіка часто давали йому бажаний результат в спілкуванні та переговорах, чим він часто користується.

- Дізнався щось корисне?- спитав Марк.

- Так. Той хлопець, за якого ти так вбивався, насправді мудак. Він встиг вбити п'ятьох людей за три дні, що доволі непоганий результат... Я бачив кращий. В будь-якому випадку, він вже труп, тому не про нього. Я знайшов дещо цікавіше,- сказав Скай та сів на м'який диван.

- Що саме?

- Ти готовий слухати, бо зараз буде довгий монолог про історію одного вбивці, історію його дитинства та все таке, що не дуже цікаво.

- Не тягни вже!

- Окей, я попередив. Все було одного темного-темного дня, коли люди втратили надію на краще життя і їх ніщо не могло врятувати, окрім групи людей, яка називала себе...- почав Скай.

- Блять, давай без цього.- перебив Марк.

- Та чого ти? Добре, як хочеш.- посерйознішав Скай,- Нашим Різником з Мілвокі є чоловік на ім'я Тедд. Наскільки я знаю, він фігурував у справі Рамера.

- Він був одним з жертв. З нього я починав справу.

- Ти мене розчаровуєш, Марку. Якщо ти впевнений, що він мертвий, то, можливо, нам нічого боятись і він десь годує черв'яків, а, можливо, боятись треба ще більше. Тедд народився в Берлінгтоні, штат Вермонт, в притулку для самотніх матерів. Його матір була з багатої сім'ї, але про батька нічого невідомо. Тобто, взагалі нічого.

- Почекай. Я говорив з сім'єю Тедда. Був і батько, і матір, і сестра.

- Можливо, це були актори, яким непогано заплатили. Я не знаю, чесно... Отож, перші три роки свого життя він прожив бабусею та дідусем. Знаєш, суспільство в їхньому місті було достатньо токсичним в ті часи, тому народження позашлюбного сина різко засуджувалось. І саме тому, старі видавали його за власного сина. Згодом, як це завжди буває у фільмах, малий дізнався правду і до кінця життя ображався на матір. Забавно, що малий, при розмові з друзями, часто говорив, що його дід хороший чоловік, але насправді він був тираном, який бив свою дружину, пса та сусідських котів. Як він взагалі посмів це робити?!

- Давай не будемо,- сказав Марк.

- Так, ти правий. Одна з подруг Джеффрі, з якою я говорив, розказала мені історію, яку колись розповів Тедд. Одного дня, малий взяв з кухні всі ножі та розклав їх навколо бабусі, а коли та прокинулась та побачила це все, то Тедд просто стояв над нею та широко посміхався. Сусіди розповідали, що хлопець часто лазив по смітниках та щось шукав. Дехто каже, що Тедд любив дивитись фільми про серійних вбивць і особливо захоплювався Джеком Різником.

- Хто ним тільки не захоплювався?

- Я. Джек Різник - мудак, як і всі інші! Однокласниця Тедда та Джеффрі сказала, що всі в класі любили малого та доволі непогано до нього відносились. В 2008 році вступив до передвиборної кампанії Барака Обами та приймав участь в якомусь з'їзді чи щось таке. Кілька років він зустрічався з дівчиною на ім'я Стефані, але в них не зійшлось. Проте, коли вона зустріла його через кілька років, дуже здивувалась, які зміни стались з чоловіком. В цей же час, він продовжував зустрічатись з іншою дівчиною - Кепфлер, яку зустрів після першого розставання з Стефані. І, при цьому, встигав обводити навколо пальця самого Джеффрі. В січні 2014 року Тедд обриває всі зв'язки з Стефані. Після цього, навесні 2014 року, на Тихоокеанському узбережжі почали зникати молоді дівчата.