Мене звати Галина, точніше Галина Петрівна, і я генеральний директор компанії «Полуничне літо», нашого сімейного бізнесу.
Зараз я сиджу в своєму власному кабінеті, на адміністративному поверсі невеличкого особняка, який теж належить «Полуничному літу». Тишком насолоджуюсь міцною кавою, яку суворо заборонено моїми онуками: Васильком та Оленкою. Це вони так піклуються про нібито немічну стару, тобто про мене.
«Щас, біжу й падаю», це я навчилася від онуки. Яйця курку не вчать! Та й, взагалі, невже генеральний директор не може мати деякі привілеї? Не тільки ж впахувати тут. Ось і робить мені каву моя секретарка, добре розуміючи, як то кажуть «хто тут босс».
Відредаговано: 09.10.2022