Розділ 66. Слуги, які звикають до Елларіель (або намагаються)

Елларіель залишилася в замку на тиждень. За цей час вона встигла:

1. Переставити меблі в холі (тричі).
2. Замовити квіти з трьох різних королівств (жодні не підходили за кольором).
3. Посваритися з Глиммером через меню (він наполягав на м'ясі, вона - на салатах).
4. Написати листа королю Теобальду з проханням прикрасити замок червоними стрічками (король відповів, що в нього немає червоних стрічок).
5. Змусити слуг перемити всі вікна (тричі).

- Я не витримаю, - сказав Бен, сидячи в маленькій кімнатці. - Вона зведе нас з розуму.

- Вона вже звела, - відповів Томас. - Я не спав три ночі, бо вона вирішила, що мої кімнати недостатньо чисті.

- А мене вона змусила переставити столи в залі. Я переставляв їх шість разів. Шість!

- А мене вона змусила шукати червоні стрічки. Я обійшов усі крамниці в місті. Червоних стрічок немає!

Вони замовкли, дивлячись один на одного.

- Що нам робити? - спитав Карл.

- Терпіти, - сказав Мартін. - Вона поїде через три дні.

- Три дні? Я не витримаю три дні.

- А що робити?

- Молитися.

Вони почали молитися всім богам, яких знали.

***

На четвертий день Ліріель не витримала. Вона зайшла в хол, де її мати командувала слугами, й сказала:

- Мамо, стоп.

- Що? - здивувалася Елларіель.

- Я сказала - стоп. Ти звільняєш слуг. Вони не можуть працювати двадцять чотири години на добу.

- Але я...

- Ніяких «але». Я наречена. Я вирішую. Якщо ти не зупинишся, я скажу дракону, щоб він тебе спалив.

- Він не спалить свою тещу!

- Він спалить, якщо я попрошу. Він мене слухається.

Елларіель завмерла. Вона подивилася на доньку, на слуг, які стояли змучені, і зітхнула.

- Гаразд, - сказала вона. - Я зупинюся. Але весілля має бути ідеальним.

- Воно буде ідеальним, - сказала Ліріель. - Тому що я буду щаслива. А це головне.

Елларіель обійняла доньку й заплакала.

- Я так пишаюся тобою, - прошепотіла вона.

- Я знаю, мамо. Я знаю.