Полум'яний відбір, або Та, кого навіть дракон не очікував

Розділ 53.Ранок, який пахне панікою

Сонце тільки почало підніматися над горами, а замок Вогнеземії вже тремтів. Не від землетрусу - від нервів. Слуги бігали коридорами, намагаючись не потрапити на очі нареченим. Кухарі ховали найдорожчі каструлі. Сам Сірий Плащ, Сер Річард, стояв біля входу на кухню й молився всім богам, яких знав (а знав він їх багато, бо в юності подорожував).

- Тіме, - звернувся він до свого помічника. - Ти приніс вогнегасник?

- Так, пане. Три.

- Може, варто взяти п'ять?

- Я взяв п'ять. І два бочки води. І пісок. І ковдру.

- Ковдру?

- Щоб накрити когось, якщо загориться.

Сер Річард подивився на небо.

- Ти думаєш, хтось загориться?

- Я думаю, пане, що сьогодні може загорітися все. І я хочу бути готовим.

Вони зайшли на кухню. Вона була величезною - десять печей, десять сковорідок, десять столів, завалених інгредієнтами. М'ясо, овочі, спеції, соуси. Для кожної нареченої - окреме робоче місце. І кожна з них мала приготувати страву для дракона.

- Вони не вміють готувати, - прошепотів Тім.

- Знаю, - відповів Сер Річард. - Тому я й молюся.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше