Розділ 48. Русалка, яка переплутала акваріум із їдальнею

Меріель повернулася в свою кімнату п'яна, щаслива й трохи небезпечна. Вона вирішила, що треба тренуватися готувати рибу, але в неї не було плити. Був тільки акваріум.

- Я буду готувати в акваріумі! - оголосила вона своїм тролям-носіям.

- Пані, ви не можете готувати у воді, - спробував заперечити один троль.

- Можу! Я русалка! Я вмію все, що пов'язано з водою!

Вона вилила у воду флакончик із прянощами (які взяла в Клариси), додала трохи вина (яке залишилося у флязі) й запустила туди рибу.

- Тепер чекаємо, - сказала вона.

Риба плавала, але не готувалася.

- Чому вона не готується? - обурилася Меріель.

- Тому що немає вогню, пані, - сказав троль.

- А де взяти вогонь?

- У дракона.

- Тоді я піду до дракона!

Вона вилізла з акваріума (тролі допомогли), взяла рибу в руки й пішла до драконячої печери.

- Пані! - крикнули тролі. - Ви не можете!

- Можу! Я наречена! Я маю право!

Вона дійшла до печери, зупинилася біля входу й гукнула:

- Пане драконе! Вибачте, що турбую! У вас є вогонь? Мені треба підсмажити рибу!

З печери долинув низький рев. Рев був незлим, але дуже здивованим.

- Ви що, не маєте кухні? - спитав дракон.

- Маю, але там немає вогню. А у вас є.

- Я не даю свій вогонь для приготування їжі. Я даю його для спалення ворогів.

- Але це дуже маленька риба! Вона майже не займе часу!

Дракон замовк. Потім випустив невелику іскру. Іскра впала на рибу. Риба загорілася. Меріель заверещала, кинула її на підлогу й загасила водою (яку принесли тролі).

- Дякую, пане драконе! - крикнула вона. - Ви дуже люб'язні!

- Ідіть спати, пані, - відповів дракон. - Ви п'яні.

- Я трохи, - зізналася Меріель. - Але це не заважає мені бути чемною.

Вона повернулася в кімнату, лягла в акваріум і заснула. Риба лежала поруч, підгоріла, але пахла смачно.