Полум'яний відбір, або Та, кого навіть дракон не очікував

Розділ 47. Мoрганa і коти, яких стало більше

Мoргана повернулася в свою кімнату, сіла в крісло й замислилась. Її кіт, який сидів на плечах, раптом заворушився, стрибнув на підлогу й почав нявкати.

- Чого ти? - спитала відьма.

Кіт показав лапою на флакон із зеленим зіллям.

- Не зараз, - сказала Мoрганa. - Я втомилася.

Кіт нявкнув голосніше.

- Гаразд. Тримай.

Вона капнула трохи зілля на підлогу. Кіт лизнув. І раптом з одного кота стало два. Потім три. Потім п'ять. Кімната наповнилася котами всіх мастей: чорними, білими, рудими, смугастими, навіть один лисий (йому, здавалося, було соромно).

- О ні, - сказала Мoрганa. - Знову.

Вона спробувала зварити протиотруту, але коти заважали. Вони стрибали на столи, скидали флакони, гралися з кристалами. Один кіт навіть упав у казан із зіллям, після чого почав світитися в темряві.

- Це катастрофа, - сказала Моргана, сидячи посеред котячого хаосу. - Як я готуватиму завтра, якщо в мене тут зоопарк?

Але відповіді не було. Було тільки нявкання, муркотіння та один кіт, який світився зеленим і дивився на неї з докором.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше