Полум'яний відбір, або Та, кого навіть дракон не очікував

Розділ 31. Похід по яблуках, або Як родина об'єднується в найнеочікуваніший спосіб

Наступного дня родина вирушила на ринок по яблука. Це була ціла експедиція: Ліаннор, Елларіель, бабуся Еладріель, Леліана, Трандір (який пішов, бо боявся, що без нього накупують зайвого), Карфіон (який хотів показати, що він не боїться коней, але все одно тримався за маму), Міріель (яка взяла книгу «100 сортів яблук» для консультації) та ще кілька родичів.

Ринок був величезним. Тут продавали яблука всіх сортів: кислі, солодкі, червоні, зелені, жовті, навіть блакитні (магічні, вирощені на місячному світлі).

- Які брати? - спитала Елларіель.

- Вона любить кислі, - відповіла Леліана. - І червоні. І щоб вони хрустіли.

- Кислі? Хто любить кислі яблука? - здивувався Трандір.

- Та, хто любить усе кисле, - сказала бабуся. - Включно з характером.

Вони купили двадцять кілограмів червоних кислих яблук. Потім ще десять кілограмів зелених (про запас). Потім ще п'ять кілограмів жовтих (для краси).

- Вистачить? - спитав Ліаннор.

- Для Ліріель ніколи не вистачить, - відповіла Елларіель. - Вона може з'їсти їх за день.

- Тоді візьмемо ще.

Вони взяли ще двадцять кілограмів. Продавець, старий гном, дивився на них з подивом.

- Ви що, на ярмарок їдете? - спитав він.

- Ні, - відповіла Леліана. - Ми годуємо дракона. Через його наречену.

Гном зблід і вирішив не розпитувати далі.