Полум'яний відбір, або Та, кого навіть дракон не очікував

Розділ 3. Повернення додому, або Коли рідні не раді

Звістка про вигнання облетіла ліси швидше, ніж весняна пожежа. 

Родина Ліріель прийняла її з… змішаними почуттями. Батько сидів у кріслі й мовчки пив заспокійливий відвар. Мама ховала обличчя в долонях. Молодший брат, якого Ліріель колись назвала «головною помилкою природи після комара», зловтішно посміхався.

- Вітаю, сестро, - сказав він. - Ти єдина, кого вигнали з Академії за три тисячі років її існування.

- Я встановила рекорд? - щиро зраділа Ліріель. - Чудово! Сподіваюся, його виб’ють на табличці біля входу.

- Її не буде, - тихо сказав батько. - Вони просять, щоб ми більше ніколи не згадували твого імені в академічних колах.

- О, то я тепер легенда, яку не можна називати? Чудово! Це ще краще.

Вона пішла до своєї вежі, насвистуючи. Родина залишилася в вітальні.

- Що нам робити? - прошепотіла мама.

- Не знаю, - відповів батько. - Але якщо вона залишиться тут ще на рік, я або збожеволію, або піду жити до гномів. Вони хоч не вдають із себе ідеальних.

І тоді в двері постукав посланець. 

Він приніс сувій із золотою печаткою - оголошення про Великий Відбір Наречених для дракона Воргота-Лютовогненного.

Батько прочитав. Перечитав. А потім повільно підвів очі на дружину.

- Елларіель, - сказав він голосом, у якому вперше за довгий час прозвучала надія. - Здається, ми знайшли спосіб.

Мама глянула на сувій, потім у бік вежі, звідки долинав спів Ліріель («Сто років самотності, або Чому моя родина - це цирк без клоунів»).

- Ти впевнений? - спитала вона. - Дракон може її спалити.

- Або вона його, - знизав плечима батько. - У будь-якому разі, вона буде не тут.

Вони обмінялися розуміючими поглядами й пішли вгору - повідомляти доньці «чудову новину».

А Ліріель сиділа на підвіконні своєї вежі, дивилася на ліс і думала про те, що навіть дерева тремтять, коли вона поряд. Але їй було байдуже. Вона чекала на справжнього супротивника - когось, хто не зламається від її слів.

І доля вже готувала їй зустріч з драконом, який теж не знав, що таке страх.

Але це вже зовсім інша історія.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше