41

Після двоповерхового маєтку з безліччю кімнат, яких і не порахувати, скромна оселя дядечка Гаврилія здалася для Шарлотти мало не маленькою комірчиною, де зберігалося всіляке приладдя для господарства. А дізнавшись про те, що в них з сестрою буде одна кімната та ліжко на двох, вона ледь не розплакалася на очах у свого святого родича, але втрималася так, як зрозуміла, що вибирати їй не доводилося. Тому старша дочка покійного барона Нільдерстоуна звинувачувала у всіх бідах, що випали на її голову саме свого покійного батюшку, з чиєї вини вона опинилася в цьому богом забутому місці, в цій глушині, де не було пристойного суспільства, в якому вона могла б обертатися і сяяти у своїй красі, як це було раніше в Лондоні. Тут не було жодного молодого джентльмена, який би упадав за нею і, за якого в майбутньому вона могла б вийти заміж. У столиці вона була найкрасивішою дебютанткою останніх трьох сезонів, ніхто ще не зміг її переплюнути у цьому. Ще не народилася в Англії інша така молода дівчина, чия краса полонила всіх джентльменів шлюбного віку і які прагнули підкорити неприступне серце чарівної красуні. Її біляві локони й блакитні очі, маленькі акуратненькі губки, кирпатий до верху носик, біла, порцелянова шкіра, і дивовижна фігурка робили її взірцем елегантності та граціозності. Справжня англійська троянда. Її поштиві манери, здатність красиво висловлюватися і фліртувати з молодими джентльменами, танцювати, співати та грати на фортепіано, легко говорити трьома іноземними мовами, робили її найпривабливішою і найбажанішою партією для будь-якого сина аристократичної та вельможної родини. А ще важливу роль відіграло її походження із пристойної родини барона Нільдерстоуна. Усі матінки одностайно приймали її як найзавиднішу наречену, мріючи, щоб саме їхній синочок отримав за дружину таку чудову і зразкову дружину з чималим посагом. Біля її ніг були найзавидніші, столичні наречені. Герцоги, маркізи, графи та віконти вилися біля неї, обдаровуючи її своєю дорогою увагою та заступництвом. А вона насолоджувалася загальним обожнюванням і крутила своїм кирпатим носиком, відмовляючи найзавиднішим нареченим тих сезонів, які схиливши свої коліна перед нею, просили її руки та серця. Шарлотту не чіпали слова їхнього освідчення в коханні, вона потішалася над ними, сміючись їм мало не в обличчя, при цьому, все ж таки зображуючи задоволену молоду дівчину, чиї пропозиції дуже тішили їй, і вона була їм безмежно вдячна за надану їй честь.

Але коли дядечко покинув племінниць, щоб зайнятися богоугодними справами, залишивши тих під опікою дружини та матінки, Шарлотта все-таки не витримала своєї жалюгідної долі й розплакалася в присутності останніх дам. Місис Стокмі молодша, вважаючи, що бідолашна дівчина, яка осиротіла зовсім недавно, страждала через втрату свого дорогого батюшки, поспішила до бідолахи, що плакала, щоб втішити ту. Її серце розривалася від болю і співчуття до душі, що страждала.

- Мені чудово відомо відчуття втрати такої близької людини, як рідний батько, - мовила вона, злегка обійнявши ту за плечі. – П'ять років тому я також втратила батечка. У нас багато спільного, Шарлотто. Матінку я також втратила, коли вона народжувала мого братика. На щастя, у мене була чудова тітонька, яка мене виховала і замінила мені матір. Тож материнської любові мені вистачало з надлишком.

- Тобі більше пощастило, - з надутими губками заскімлити та. – Тебе любили. А моя мачуха мене ненавиділа, а до цього мене виховувала няня, бо татко часто мандрував, і його місяцями не було вдома. Я була надана сама собі. Я вважала, що моє життя перетворилося на справжній жах. А потім на світ народилася моя нестерпна сестра, що вічно кричала, і я зрозуміла, що справжній жах у порівнянні з цим пеклом був ще раєм.

- Я завжди знала, що ти мене не любиш, - сказані слова сестри образили восьмирічну дівчинку, зробивши їй боляче, від чого вона почала наступ на ту.

- А за що тебе любити, дурна курко? - Моментально на обличчі дівчини проступила злість і ненависть до сестри, від чого не залишилося сліду жодної сльозинки. - Ти завжди намагаєшся мені насолити, все робиш наперекір моїм бажанням. Ніколи мене не слухаєш.

- Лотті, а тобі відома така річ, як бажання інших? Інші люди, можливо, не згодні з твоїми примхами. Чому я повинна тебе постійно слухатися і робити те, що тобі заманеться?

- Тому, що ти менша за мене і повинна мене у всьому слухатися. Я краще знаю, що треба робити, а що ні, що правильно, а що неправильно.

- Тоді чому ти не слухалася моєї матусі, коли вона була ще жива?

- Тому, що твоя матуся була поганою відьмою, яка завжди винуватила мене у всіх бідах, що траплялися в будинку!