29

Як тільки двері зачинилися за небажаним гостем, у хаті пролунав дзвінкий удар. Кетрін знала, що їй перепаде за таке, тільки вона не очікувала, що покарання буде так швидко і в присутності сина.

- Батьку, не треба, - Роберт так злякався за свою матінку, коли почув звук від гучного ляпаса. Від цього він здригнувся. Його маленьке серце стало битися швидше. Малюк обійняв Кетрін з такою силою, перегороджуючи своїм тілом наступні дії розлюченого чоловіка. Він намагався захистити свою матінку від гніву розлюченого чоловіка.

- Будь ласка, Гаврилію, тільки не при дитині, - жалібно мовила дівчина, притиснувши долоньку до забитої щоки. Другою рукою вона гладила синове волосся, заспокоюючи його таким чином.

- Запізно ти згадала, що маєш дитину. Який приклад ти йому подаєш, жоно моя вірна? Ти ж присягалася перед Господом нашим бути мені вірною і люблячою дружиною до кінця своїх днів! А що бачу! Лише його світлість переступив поріг мого будинку і ти тут же розставила перед ним свої ноги, як остання шльондра, продажна дівка, сучка, що сочилася від майбутнього спаровування і скулила від насолоди! Ти горітимеш за це в пеклі, грішнице! - Знову пролунав ляпас. - Зраднице! – потім другий. - Суко! - І третій.

Малюк почав бити маленькими рученятами свого роз'яреного отця, тільки його удари ще дужче підбурювали містера Стокмі, його долоня з ще більшою жорстокістю і силою вдарялася об ніжні, дівочі щоки, які одразу почервоніли в місцях, яких торкалася «лагідна, любляча» рука.

- Будь ласка, тільки не при Роббі, - жалібно благала Кетрін.

- Роберте, відійди! – Гаврилій був настільки розлючений, що ледве контролював себе. - Забирайся до своєї кімнати, щеня! І не пхай свого носа у дорослі справи!

- Батьку, будь ласка, не бийте мою матусю, - малюк жалібно просив чоловіка, тільки той його зовсім не слухав. Навпаки, його слова ще більше злили того.

- Добре, що моя мати тебе не застукала за ганебним заняттям. Шльондра! – Гаврилій виплюнув це слово з такою зневагою, ніби його дружина створила найбільший гріх на землі. Його кулаки стиснулися. Він утримував себе, щоб не побити зрадницю і грішницю до смерті. - Вона б тобі всі твої диявольські коси повиривала за перелюб! І правильно зробила б. Адже це твоє полум'яне волосся у всьому винне. Весь корінь твоєї розпусти у твоїм волоссі! Це вони будять у тобі гріх і бажання до перелюбу! Я тобі завжди це казав. Їх треба обстригти. У святій Біблії в книзі Іоанна в шостому розділі говориться - відріж частину тіла свого, яка тебе веде до гріха. Вирви її з коренем і кинь її у вогонь, поки вона тебе не зжерла і не звела в вогненну геєну пекла.

Він схопив дружину за волосся і потяг ближче до кухонного столу, відірвавши її від хлопчика, який, одначе, слідував за батьками по п'ятах, про себе молячись, щоб його суворий батько нічого поганого не зробив його матінці. Містер Стокмі нахилився, побачивши на підлозі предмет, який його цікавив. Піднявши ніж, він стиснув його в руці, роздумуючи, як би краще і швидше позбавити свою блудну дружину її настільки гріховної частини тіла.

- Воно будить у чоловіках їхні таємні пристрасті, сховані глибоко-глибоко у їхніх душах. І тільки побачивши таке видовище кожен чоловік, навіть найсвятіша людина, бажає доторкнутися до нього, відчути його м'якість, шовковистість, провести рукою по всій довжині. Моя порочна жоно, ти будиш у чоловіках їхні найтемніші вади, змушуєш їх грішити навіть у помислах, бажаючи твого тіла, як найстигліший і заборонений плід. Ти – Єва, що змусила згрішити Адама, і за це наш Господь прокляв їх і скинув на землю, відлучивши від раю навіки.

Містер Стокмі міцніше стиснув ніж в одній руці, а другою рукою стиснув «грішне» волосся своєї дружини, приготувавшись відсікти їх раз і назавжди.

- Зараз я відріжу ту частину твого тіла, яка вводить тебе в спокусу, - з вуст святого отця вийшов гучний рик, що сповіщав про швидке покарання за дівочі гріхи.

- Батько, будь ласка, не треба, - жалібно просив Роберт, немов щеня, притулившись до матері міцно-міцно, заважаючи розлюченому чоловікові в його намірах. Він зупинився так, як хлопець затулив не тільки саму жінку, а і її волосся. - Я вас благаю. Пожалійте мою матусю. У неї таке красиве волосся. Як ви можете зробити це з нею?

Гаврилій схопив дитину за руку і відірвав її від дружини з такою силою, що у того закрутилася голова. Малюк такого не чекав. На його очах з'явилися сльози, коли він зрозумів, що батько зараз закриє його в кімнаті, і він не зможе перешкодити йому в його планах - гарненько відколошматити свою невірну дружину.

- Батьку, не робіть боляче матусі, - Роберт ще раз спробував схаменути свого розлюченого батька, тільки толку від цього було мало, тому малюк зазирнув у вічі своєї матінки, подумки просячи у неї прощення за те, що не зможе їй допомогти.

Містер Стокмі потягнув хлопця, що виривався з його рук, коридором. Впхнувши того всередину зі страшною злістю на обличчі, він замкнув дитину, що продовжувала зсередини кричати та плакати. Коли двері зачинилися на ключ перед хлопчиком, той почав лупцювати маленькими кулачками по них, намагаючись достукатися до черствого серця свого батюшки, але відстань між вітальнею і кімнатою хлопчика була пристойна, тому стукіт його долонь об двері і його крики про благання і помилування не були чутні.

Кетрін гірко плакала в очікуванні покарання. Кроки чоловіка ставали чутні дедалі ближче. Її серце стукотіло, і коли на порозі з'явилася висока постать її чоловіка, воно втекло в п'яти.