8

Шлях до хоромів пролягав через ліфт. Арсен жив на четвертому поверсі – батьки на десятому. Уже через місяць після купівлі житла, він пошкодував, що піддався на материні вмовляння. Її рана ще дуже боліла, кровоточила, і Арсен, як належить люблячому синові, хотів бути поруч, а нині це виглядало, немов слабкість. Матір заходила до нього, коли хотіла, наводила свої порядки, а одного разу випхала Таню практично голу з квартири. Потім у них була серйозна розмова. Замок не змінював, не хотів ображати, але, поглядаючи на Вікторію з-під припущених вій, чітко усвідомив, що цю дівчину ображати нікому не дозволить, а матері тим паче.

- Гадаєш, треба почати з ліфта? – Вікторія обперлася спиною об стінку – не  поза, а суцільний виклик для чоловіка.

Арсен швидко зметикував, куди вона хилить.

- Зайве… Незручно, непрактично…

- Ммм, - зблиснула очицями, - раціональний…

- Хазяйновитий… Усе своє тягну до ліжка.

Відтворити ходу харизматичного мачо не вдалося, хоча Арсен сильно старався. Насправді, хотів вразити дівчину, яка, здавалося, нічого не боїться. У її незвично темних очах палало щось магнетичне, оманливе, і тим не менш, чаклунське. Воно кликало – Арсен пішов.

Тільки от ліфт зовсім невдало зупинився.

- Не щастить тобі, - поглузувала вона і вискочила з кабінки.

Він ринувся за нею, усміхаючись, наче блазень. Хотілося гідно зустріти бажану гостю, тому швидко відімкнув двері та запопадливо відчинив стулку. Дівчина впевнено переступила поріг оселі.

- Без світла.

Коли стулка зачинилася, він почув ці дивні слова, і вже тягнувся до вмикача. По руці легенько вдарили, а шкіру обпалило гарячим подихом на шиї. Арсен трохи втетерів.

- Ти забагато думаєш, - наче прочитавши його думки, резюмувала Вікторія.

Дрібні цілунки, щедро даровані нею, оперізували лінію підборіддя і піднімалися до губ. Коли дісталася заповітної точки, взяла наскоком, як справжня завойовниця. Не церемонилася.

Арсен вирішив, що час брати ініціативу в свої руки. Стягнув із неї куртку, вихопив з правиці шолом і кудись пожбурив, лиш глухий звук удару сповістив про те, що ціль досягнута.

- Новий купиш, - прошепотіла йому в губи.

- Хоч вагон.

Він підхопив її під дупцю – Вікторія тієї ж миті обвила його руками й ногами. Те, що кипіло у темряві поміж ними, мало нагадувало ніжність, то була пристрасть: дещо первісна, трохи тваринна, а пестощі вважалися переоціненою прелюдією. Полум’я сконцентрувалося на кінчиках пальців, якими Вікторія лишала сліди на Арсеновій шкірі.

Його футболка полетіла, а штани зазнали справжнього вандалізму – дівчина несамовито їх скубала, бо не могла розстібнути ширінку, він бува подумав, що так і без головного причандалля лишиться. Довелося перехопити шворні пальчики і допомогти.

- Ти в мене по хаті голим ходити будеш.

- Слухаюся, моя пані.

У місячному світлі, котре безсоромно підглядало за двома коханцями, Арсен чітко розгледів хижацьку усмішку на обличчі дівчини. Вона штурхонула його у груди, і він піддався – упав на ліжко. Штани полетіли геть, за ними усе інше, включаючи і одяг Вікторії. Розкутість в словах, думках, рухах, не обмежилася і в сексуальному апетиті. Вона завжди знала чого хоче, тому нахабно брала це.

Арсен став ще однією перемогою, хоча, в принципі, такий стан речей його цілком влаштовував. Коли Вікторія залізла на нього зверху, раціонально міркувати про те, хто і як має бути під кимось, уже було недоречно. У постільних забавах з Танею, він завжди домінував, але порівнювати цих двох жінок, то все одно, що загасити полум’я водою. Арсенові ж страшенно подобалося палати з Вікторією.

Від нестримності, що струменіла в її тілі, йому хотілося стати справжнім супергероєм і показати всі подвиги, на які тільки стане сил та можливостей. А ще збагнув, що у пристрасних жінок, батарейка сідає дуже повільно. Таким треба багато і якісно. Жодних сюсюкань, усе по факту, секс значить секс.

Вікторія проявляла ініціативу гаряче, а в деяких позах навіть жорстко, цілеспрямовано добивалася від Арсена саме тієї дії, що була потрібна. Складалося враження, що йому влаштували тест-драйв – підійде цюцюрка чи ні, стане ключик відмикачкою чи треба шукати іншого. Темперамент партнерки вимагав витримки титана.

- Тільки дитини мені не зроби, - суворо наказала вона, вкотре змінюючи позу. Арсен миттю підлаштувався.

- А що поганого в дітях?

- Нічого, коли вони вчасно і бажані.

Тут заперечити не було чого. Крім того, вони обоє безвідповідально поставилися до цього питання. Вікторія не наполягала на контрацепції, а він, як і кожен чоловік любив процес без парасольки.

Та й усе здавалося другорядним на фоні жінки з прогнутою спиною, яка трималася на бильце ліжка. Інстинкти взяли гору, проте Арсен чітко дотримався інструкції – дитину не зробив. Принаймні, цього разу.

- Як твоя рана? – тихо поцікавилася Вікторія, простягнувшись на ліжку.

У кімнаті панувала темрява і задуха. Голе дівоче тіло пестили поглядом принишклі зорі, бо місяць-поводир люто нагримав на малих шибеників, що нишком підглядали за первісним танком двох коханців.