Розділ 3 Пророцтво, про яке воліли забути

Після засідання Ради Джеймс не повернувся до своїх покоїв. Його ноги самі понесли його довгими коридорами імператорського палацу, де високі стрілчасті вікна пропускали ранкове світло, що золотими плямами лягало на чорний мармур підлоги. Палац Вальдракарів вражав навіть тих, хто бачив його щодня. Колони з темного обсидіану піднімалися на десятки метрів угору, між ними висіли величезні прапори із золотим драконом — символом династії, що правила Ерідаром понад дві тисячі років. Проте Джеймс давно перестав звертати увагу на цю велич. Для нього вона була лише частиною життя, такого ж звичного, як холодний ранковий вітер чи дзвін мечів на тренувальному полі.

Він ішов мовчки, але всередині нього вирувала буря. Слова Еларіона не виходили з голови. «Серце Імперії когось шукає». Дурниця. Кристали не шукають людей. Магічні артефакти не бачать снів. А дракони не повинні відчувати присутність когось, кого ніколи не зустрічали.

І все ж його власний дракон мовчав незвично довго. Це мовчання було страшнішим за будь-який рев.

— Ти надто багато думаєш.

Глибокий голос змусив його зупинитися.

Біля величезної арки, що вела до внутрішнього саду, стояв імператор Дрейвен. Він уже встиг змінити церемоніальний одяг на темно-сірий камзол, а золоту корону замінив простий металевий обруч. Якби не владна постава й аура сили, його можна було б прийняти за звичайного воїна.

Дрейвен був старшим за Джеймса майже на півстоліття. У людському світі це здалося б величезною різницею, але для драконів — лише короткою миттю. Попри це, між братами існувала дистанція, яку не могли стерти ні роки, ні спільна кров. Вони поважали один одного, але рідко говорили про щось, окрім справ імперії.

— Я думаю рівно стільки, скільки потрібно, — відповів Джеймс.

— Неправда.

Імператор повільно підійшов ближче.

— Ти виглядаєш так само, як у день смерті батька.

Ці слова влучили точніше за стрілу. Джеймс не відповів.

Дрейвен зупинився поруч і сперся руками на кам'яний балкон. Унизу шуміли фонтани, а між квітучими деревами прогулювалися придворні, навіть не здогадуючись, що над імперією нависла загроза.

— Ти теж відчув її? — несподівано запитав імператор.

— Кого?

— Ту, через яку прокинулося Серце.

Джеймс перевів на брата холодний погляд.

— Ти теж її бачив?

Дрейвен ледь помітно кивнув.

— Лише силует.

Запала тиша.

— Це неможливо, — нарешті промовив Джеймс.

— У нашому світі слово «неможливо» давно втратило сенс.

Вони ще кілька хвилин мовчали. Нарешті імператор тихо сказав:

— Є дещо, про що я ніколи тобі не розповідав.

Джеймс повільно повернув голову. Дрейвен рідко говорив подібним тоном.

— Перед смертю батько наказав приховати одну частину пророцтва.

— Якого саме?

— Про Розлом.

Серце Джеймса неприємно стиснулося.

Великий Розлом. Так називали катастрофу, що сталася майже тисячу років тому. Саме тоді були знищені портали між світами, а більшість знань про них оголосили забороненими. Усі діти імперії вивчали цю історію ще змалку, але лише як легенду.

— Пророцтво говорить не тільки про відкриття брами, — продовжив Дрейвен. — Воно згадує жінку, яка прийде з іншого світу.

Джеймс мовчки дивився на брата.

— І?

— Вона стане або порятунком Ерідару...

Імператор зробив коротку паузу.

— Або його загибеллю.

Вітер різко посилився, змусивши прапори на баштах голосно затріщати. Джеймс відчув, як усередині нього неспокійно заворушився дракон.

— Якщо це правда, чому я чую про це лише зараз?

— Бо батько наказав мовчати.

— Навіть мені?

— Особливо тобі.

Джеймс різко відвернувся. Йому ніколи не подобалося, коли від нього щось приховували. Особливо власна родина.

— Є ще щось?

— Так.

Дрейвен дивився кудись у далечінь.

— У пророцтві сказано, що першою її знайде людина з кров'ю Імператорського Полум'я.

Джеймс відчув, як повітря ніби стало густішим.

— Не дивися на мене так. Я не вірю в ці казки не менше за тебе.

— Але якщо це правда...

— Тоді ми повинні знайти її раніше, ніж це зробить хтось інший.

— Хто саме?

Імператор повільно повернувся до нього. Його обличчя залишалося спокійним, але в очах промайнув той рідкісний вираз, який Джеймс бачив лише кілька разів у житті.

Тривога.