Глава 31

114

Минув тиждень від раптового зникнення Мирослави і за цей час месник ніяк себе не проявив, що тільки доводило її провину.

В клубі теж відбулися зміни. Владу навіть робити нічого не довелося. Не дарма секретарка не пускала поліцію до кабінету боса, бо в сейфі була купа всяких речовин, які потім мали пустити в обіг.

Марка на місці не виявилося, він зник кілька днів тому, мабуть знав, що так буде, і заліг на дно. Але ж він крупно вляпався, тут йому ніякий батько не допоможе. В убивстві Філіпа звинуватити не вийде, але за статтею за наркоторгівлю легко можна сісти. В нього і без вбивства гріхів вистачає.

Друзі хотіли забути про цю історію і нарешті почати жити, тим паче правда, яку вони знали, дозволяла. Більше не було таємниць, страху і непорозуміння.

Сесія в самому розпалі, єдине, про що вони могли думати, так це про навчання. Залишалося пару тижнів до Нового року і потрібно було встигнути все.

Переживши іспит з педагогіки, вони вчотирьох повернулися в кімнату. Тоді ж до них заглянув Денис. Йому вже пояснили ситуацію, повідомили про винних і мотив, тут він був не здивований. До того ж перестав ображатися, згадавши всі свої промови і дії, зрозумів, що його можна було ставити першим у списку підозрюваних.

- Лєро? - він мотнув головою, закликаючи до себе.

Вона піднялася і вийшла з ним.

- Що з курсовою?

- Дописую, - вона повільно крокувала коридором. - Вам же ближче до весни? В мене майже все готово. Ти кидав викладачеві матеріали з другого розділу?

- Так, чекає на остаточний варіант, - він усміхнувся. - Каже, що в мене... тобто в тебе добре виходить. Ти можеш бізнес на цьому робити, Лєрко, - він узяв її за плечі. Знову в цьому жесті вона бачила тільки дружбу.

- А я нігтиками хотіла зайнятися, - Лєра театрально скривилася.

- Я можу тобі клієнтів постачати, - Ден посмикав бровами.

- На нігті?

- На курсачі. Магістерські втричі дорожчі, подумай про це. А статті швидко. Тут один варіант є. Юлю на конференцію тягнуть, потрібна стаття на кілька сторінок.

- Так ось до чого ти це почав! - протягнула Лєра. - Дівчині своїй хочеш допомогти? Я відмовляюся.

- Гаразд, знайду іншого писаку.

- Ти не заперечуєш? - здивувалася вона. - Ви справді...

- Ага, - відповів Денис.

Тут вона розгубилася. Його ніколи не бачили з однією дівчиною більше двох разів, Лєру це відштовхнуло, а Юля його чимось зачепила.

- Мені здавалося, вона мене недолюблює. Я думала, через Колю. Так на нас витріщалася, коли ми з ним танцювали...

- Там не через Колю, - почав Денис. - А через мене. Кіра їй розповіла, що ти в мене на хаті була, вони розтлумачили все по-своєму.

Лєра незадоволено усміхнулася.

- Чому мене так дівчатка не люблять?

- Зате тебе хлопці люблять, - прошепотів він. - Ти класна.

- Гаразд, напишу я їй статтю, - різко погодилася Лєра, аби більше не говорити про це. - Тільки давай через тебе, кинеш тему і все інше. Ти обіцяв, що клієнтів будеш шукати, я згодна.

Обговоривши все, що не встигли за тиждень важкої сесії, Лєра повернулася в кімнату і натрапила на Костю, що стояв біля дверей. Червоний від злості, рукава закатані, за вухом цигарка.

- Ви що, виродки, з Марком зробили?! - закричав він. Теж щойно зайшов.

- Поки що нічого, - ліниво промовив Влад. - У чому проблема?

- Він пропав, ніхто не може його знайти. Роботи немає, люди хвилюються. Його поліція пов'язала?

- Ні, - позіхнув Коля. - Ховається ваш Марк, ситуація стихне - він повернеться.

- І ви його здали, - розчаровано видихнув Костя. Певно, сподівався, що вдасться позбутися зайвих пішаків, які заважали, але зникнення самого боса він не очікував.

- Він сам винен, попався з цим клубом, - нагадав Влад.

- А з його батьком що буде? - допитувався Костя. - На нього нічого немає?

- Ні, - Коля дістав із холодильника баночку спрайту і покрутив у руці. - Винним виставили Марка і тільки тому, що він основний у тому клубі. А його баті нічого не буде, за все відкупиться, максимум посади позбавлять.

- У такому разі він сам собі могилу вириє, - усміхнувся Влад, дивлячись на сусіда. - Ти б зав'язував із цією маячнею і до конкурентів не думай іти.

Костя нервово пройшовся кімнатою.

- А куди мене ще візьмуть з моєю освітою, котрої немає? На завод? Чи офіціантом? У мене навіть досвіду роботи в жодній сфері немає. То на що я можу розраховувати, особливо в наші часи, коли всі такі розумні з дипломами і нікому не потрібні?! Досхочу розумників розвелося. А досвід, на жаль, не купиш.

- Підемо охоронцем у клуб? - запропонував Влад, у що спочатку ніхто не повірив. - Діму звільнили. Відео спливло, як він траву купує, тож місце вільне.

- Ти серйозно? - Костя звів брови.