Глава 17

57

За півгодини до початку занять Аня збиралася виходити, як до неї завітали Коля і Влад. Розглянули кімнату і тільки потім зупинили погляди на ній.

- Привіт, - усміхнувся Коля.

- Де Лєра? - запитав Влад.

З такою ж посмішкою Аня відповіла Колі, а потім, зробивши незадоволене життям обличчя, втупилася на Влада.

- Не знаю. Пішла кудись рано вранці.

- А, точно, - Влад ляснув себе по лобі. - Вона начебто збиралася до Марка за речами. Скоро має повернутися.

- Вони справді розійшлися? - сумнівався Коля.

- Ага, це треба відсвяткувати.

- Ми йдемо? - втрутилася Аня.

- Святкувати? - зацікавився Влад.

- На пари.

Хлопці кивнули. Вони вже давно були готові і як зазвичай зайшли за дівчатами, але друга знову зникла.

Зачинили кімнату, спустилися до ліфта, звідки вискочив Денис. Біг, не дивлячись навколо, так спізнювався, що налетів на Влада.

- Стояти, - Влад рефлекторно перегородив йому шлях і махнув рукою друзям, щоб ішли без нього. - Поговорити треба, - схопивши Дениса під лікоть, потягнув на сходи.

- Чуваче, я теж радий тебе бачити, але давай швидше, поспішаю дуже, - важко дихаючи, видав він.

- Це не займе багато часу. Звідки в тебе ключі від двохсотої кімнати?

Очі Дениса округлилися.

- Не можу сказати, не моя таємниця.

Влад стиснув щелепу.

- Говори вже, інакше звинувачу в тому, чого ти не робив.

- Антоха мені їх продав, зрозуміло? Дублікат зробив і продав. Для дуже, знаєш, вигідної справи.

- Якої справи? - скривився Влад.

- Ну згадай, де ми живемо. Кругом люди, навіть побути наодинці ніде. А якщо захочеться? Попит є, я ті гроші за тиждень відбив.

- І ти влаштував там траходром?! Дупу тобі надеруть за незаконне проникнення в кімнату.

- Я туди й не проникав, - Денис знизав плечима. - Все роблять інші, їхня відповідальність. Якщо захочеш із якоюсь дівкою розважитися, звертайся. Тобі зі знижкою.

Влад несподівано засміявся. Але розмірковуючи над проміжком часу, веселощі раптом покинули.  

- Коли? Коли він дав тобі ключі?

За секунди, які Денис зволікав з відповіддю, Влад встиг усвідомити, що це не скасовує підозр Антона. Такими темпами можна тільки провину з себе зняти.

- Десь два тижні тому, - порахував Денис.

- Гаразд, зрозумів, не хочу більше це чути. Мені здавалося, тобі вистачає грошей.

- Не заради них, дивись який азарт. Провертати такі справи за спиною Яківни і знати, що нічого за це не буде. Порушувати все і не бути винним.  

- Дивний ти. Твою логіку треба використовувати для розкриття злочинів. До речі, щодо.... Звідки в тебе плеєр Філа?

Денис звів брови і глянув униз на ліфт, куди зайшов гурт дівчат.

- Так він мені його сам перед смертю віддав. Плеєр погано робив, тому Філ попросив перевірити. Я ніби як полагодив, ти ж знаєш, умію. Але віддати не встиг. Хочеш собі забирай, на згадку про нього.

- Ні, дякую.

- Звідки за плеєр дізнався? Ви начебто до мене в гості не ходите. Невже Лєрка знайшла? Злякалася?

- Радше здивувалася. Гаразд, можеш іти.

Денис потиснув йому руку і побіг сходами вгору.

Влад спустився ліфтом і вийшов у хол, що веде до виходу. Там пост вахтерів, які контролювали кожного мешканця; і кабінет коменданта, котру всі так люто ненавиділи. Поруч із цим кабінетом Влад побачив те, що змусило його зупинитися. Земля пішла з-під ніг. На вигляд нічого незвичайного, якби не Людмила Яківна, що вперше в житті посміхалася на всі тридцять два зуби, а поруч із нею Марк, якого вона з такою ніжністю й любов'ю гладила по волоссю і струшувала непомітні пилинки з його пальто.   

Вони про щось розмовляли, обидва з незвичними для них обличчями, які світилися від усмішок. Влад не знав, що вони знайомі, а тим паче так близько. І чим довше дивився на це, тим сильніше прояснювалася картина.

Повз проходили студенти, на вахті сиділа їхня улюблена Лариса Тимофіївна, ховаючи за паперами увімкнений ютуб, а Влад не міг поворухнутися. На щастя, ці двоє були так захоплені розмовою, що не помічали нічого навколо.

Влад змусив себе йти далі і нарешті вискочив на вулицю. Він підійшов до друзів, набираючи номер сестри. Тільки замість заповітних гудків почув оператора.

- Що ж це таке?!

- Лєрі? - запитав Коля. - Спробуй на другий номер зателефонувати.

Влад здивовано підняв брову.

- Ти знав?

- Так. Вона казала, що їй Марк ту сімку підігнав, там інтернет безлімітний. Сказав місяць покористуватися і викинути. Тому вона свій старий телефон дістала, але не завжди його з собою бере, ви ж зазвичай тільки переписуєтеся.