Глава 13

40

Коля застав іменинників у кімнаті: Лєра сиділа за столом перед дзеркальцем і заплітала два колоски, а Влад, розвалившись на ліжку Ані, дивився в телефон. Певно, і ночував тут, поки є можливість.

Спочатку Коля привітав Лєру. Ховаючи руки за спиною, покликав її до себе. Потім дістав величезний букет лілій і подарував їй, нашіптуючи всякі побажання, від яких у нього язик заплітався. І коли здавалося, було сказано все, додав:

- Щастя тобі, Лєрко, і нормального хлопця.

- Це він свою кандидатуру пропонує, - встряв Влад.

Лєра не звернула уваги на його слова, міцно обійняла друга і побігла шукати вазу.

Тоді Коля повернувся до Влада.

- Дорогий друже, у цей знаменний день хотілося б побажати тобі мізків, терпіння і самоконтролю. З днюхою, чуваче.

Влад сповз із ліжка, потиснув йому руку і по-дружньому обійняв.

- Дякую, терпіння мені точно не вистачає.

Один одному хлопці зазвичай нічого не дарували і зараз той випадок. Але застілля і випивку оплачували навпіл, чого вже достатньо.

Коля присів навпроти Лєри, яка встигла поставити букет у вазу на підвіконні та повернутися на своє місце. Поставивши дзеркало ближче, вона продовжила заплітати волосся, щоразу важко зітхаючи, коли щось не виходило. Вона виглядала надто нервовою і сумною для такого свята, раз у раз заглядала в телефон, і розчаровано поверталася до зачіски.

Влад поводився так само, смикався при кожному сповіщенні. Немов чекав чогось. Так і було. Тільки чекали вони привітань зовсім від різних людей. Коля починав здогадуватися, в чому справа.

- А де Аня? - запитав він. - Вона повернеться?

- Так, - кивнула Лєра. - Скоро має приїхати.

- І що там?

У відповідь на це вона знайшла фотографію Ані з Андрієм і показала йому. Влад, який лежав на ліжку, піднявся, щоб розглянути ближче. Скривилися обидва, дивлячись, як широко посміхається Андрій, стискаючи її в обіймах.

- Навіщо вона з ним спілкується? Я думав, вони вже з усім покінчили, - не вгамовувався Коля. - До речі, Владосе, що там у нього за фотки були, через які ти на нього накинувся?

- Облиш, - Влад махнув рукою і сів назад.

Усі запитання відійшли на задній план, бо двері відчинилися і в кімнату зайшла Аня. Вся увага тепер була звернена тільки до неї. Виглядала вона трохи незвично. Накручене волосся, більше макіяжу, що робило її обличчя ляльковим, коротка сукня, зверху шкіряна куртка, на ногах черевики на високих підборах.

- Привіт, - усміхнулася вона.

Першим відреагував Коля:

- Маєш неймовірний вигляд.

- Дякую.

До неї підскочила Лєра і почала обіймати. За ці кілька днів вони встигли скучити, не терпілося обговорити останні новини. Аня простягнула їй подарунковий пакет і почала бажати довгий список найважливіших речей. Якийсь час вони перешіптувалися, зовсім забувши про присутність хлопців.

Тільки коли Влад встав із ліжка, Аня глянула на нього.

- З дн, - з кам'яним обличчям вона поплескала його по плечу і попрямувала до свого ліжка.

- Угу, щиро, - промовив він і сів за стіл.

Скинувши рюкзак і куртку, Аня повернулася до інших.

- Які плани на сьогодні?

- Напитися, - задоволено сказав Коля.

- Давайте. Мені б зараз не завадило.

- Що ж ти з колишнім не забухала? - підчепив Влад. - Така прекрасна компанія.

- Не заперечую, компанія краще, ніж з тобою, - посміхнулася Аня, знаючи, як сильно зачіпає його. - Але...

- Так, - образилася Лєра. - Давайте сьогодні обійдемося без сварок.

- Авжеж, - погодився Влад і показав Ані під столом середній палець.

Побачивши це, вона не змогла стриматися. Відповіла тим самим, варто було Лєрі на секунду відвернутися.

41

Зібралися вони о десятій вечора за круглим столом. Це ідеальний час, щоб піти в запій, до того ж не тільки для них, а й для всіх студентів, які святкували кожну п'ятницю.

Друзі накупили піци і спиртного: пляшку шампанського, за яку ніхто не згадав, і дві коньяку. Перший час вони розбавляли його колою і закушували, але коли все закінчилося, а коньяк залишився, потреба перебивати його пекучий смак зникла. Алкоголь остаточно вдарив у голову і вже неважливо, що пити.

Покінчивши з однією пляшкою, юнаки вирішили відпочити і подивитися фільм, але забули про нього через п'ять хвилин.

Телефон Влада, залишений на ліжку сестри, різко завібрував, чим привернув увагу. Він підскочив з-за столу і кинувся до джерела звуку. Ліг животом на ліжку, глянув у дисплей. На нього підписалася Кіра і навіть написала коротке привітання. Від неї це було несподівано, невідомо як дізналася, адже в інстаграмі цієї інформації немає, і на Лєру вона не підписана.

Та, від кого він найбільше чекав привітання, навіть не згадала про нього.