Полум'я люті. Антарктида (книга 1)

Опис світу (продовження)

Мій корпус знаходився на чотириста вісімдесят сьомому поверсі. У лабораторії я себе почувала, як риба у воді. Деколи мені там навіть було ліпше, ніж вдома. Там у мене своя сім’я, можна так сказати, а вдома, часом, я себе почувала самотньою, оскільки мій батько знаходився далеко і бачилися ми дуже рідко.

Повітря в приміщенні було теплим і свіжим завдяки кондиціонерам та кисневим фільтрам, а ще оксигенераторам, що переробляли вуглекислий газ на кисень. Крізь величезні вікна нічого не було видно, ззовні до будівлі прилипали брудні хмари диму. Хоча я б не сказала — зараз це важко було відрізнити.

Кожен раз виглядаючи у вікно й спостерігаючи за сіро-коричневими грудками пилюки, відчувався певний дискомфорт, тому ми закривали їх металевими завісами. Так ми почувалися краще й це дозволяло зручніше працювати всім.

Коли мої комп’ютери були завалені купами всякого барахла, й очікували на мене — тримаючи в руках горня з паруючою кавою, я сиділа в м’якому теплому кріслі.

7:39 висвічувало на екрані.

Я прийшла, як завжди, дуже рано, в офісі ще нікого не було, що мене дуже тішило. Незабаром мала прийти Салі, вона заходила в офіс після мене.

Ока Слобоцька

Подобається

#335 в Фантастика
#108 в Наукова фантастика
#553 в Детектив/Трилер
#209 в Трилер

У тексті є: зламаний головний герой, майбутнє і його світоустрій, перший контакт з невідомою сутністю

Відредаговано: 15.02.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись