10. ПРО МІСЯЦЬ

Там, де Сонце править днем, Місяць править ніччю. Там, де Сонце дає пряме світло, Місяць дає відбите. Там, де Сонце незмінне, Місяць постійно змінюється. Вони доповнюють одне одного, як день і ніч, як чоловік і жінка, як явне і приховане.

Про відбите світло

Світло Місяця є відображенням світла сонячного, і тому воно тільки освітлює, але не несе тепла. Подивись на Місяць уночі. Він світить над землею, робить видимими дерева, будинки, дороги. При повному Місяці можна йти полем без смолоскипа. Можна розрізнити обличчя людини. Можна побачити звіра, що пробігає поруч. Місячного світла достатньо для життя вночі. Але спробуй нагрітися при ньому. Стань під Місяцем і чекай тепла. Його не буде. Місячне сяйво холодне, як крижана вода з криниці. Воно освітлює шлях, але не зігріває подорожнього. Воно показує світ, але не дає життя рослинам. Чому так? Бо Місяць сам не горить вогнем. Він як велике дзеркало на небі, що ловить промені Сонця і кидає їх назад до землі. Сонце світить на той бік світу, де зараз день, а Місяць ловить ті промені, які торкнулися його, і шле їх туди, де ніч. Так він стає посередником між світлом і темрявою. Наші предки розуміли це, хоч не знали слів про відбиття променів. Вони бачили: місячне сяйво інше. Воно м'якше, тихіше, більш таємниче. Під його світлом все виглядає інакше. Знайоме стає незнайомим. Звичайне набуває чарівності. Світ змінює обличчя. У денному світлі все просто і зрозуміло. Ось дерево, ось камінь, ось стежка. У місячному світлі те саме дерево здається живою істотою. Той самий камінь ніби ховає якусь таємницю. Та сама стежка веде невідомо куди. Місяць показує світ іншим, ніж він є удень. І в цьому велика мудрість природи. Вночі ми бачимо те, чого не бачимо вдень. Не тільки очима. Душею також. Місячне світло відкриває приховане. Воно дозволяє побачити глибше. Воно змінює спосіб бачення.

Про владу над водами

Місяць тримає під своєю владою всі води світу, і нема жодної рідини, що не відчувала б його присутності. Море піднімається і опускається двічі на добу. Хвилі накочуються на берег, потім відступають. Це прилив і відлив. Це дихання моря. І керує цим диханням Місяць. Коли він проходить над водою, море піднімається до нього. Коли він відходить далі, море опадає. Це його сила, його притягання, його вплив. Рибалки знають це. Вони виходять у море або повертаються залежно від приливу. Вони живуть за ритмом, який задає Місяць. Але не лише море відчуває його присутність: річки течуть інакше при різних фазах, джерела наповнюються сильніше або слабшають, роса випадає рясніше при молодику, дощі частіше йдуть при повні. Вся вода на землі живе в такт небесному світилу. І не лише зовнішня вода підкоряється йому. Соки в рослинах рухаються по стовбуру сильніше або повільніше. Кров у людському тілі тече по жилах інакше при різних фазах. Навіть настрій змінюється разом із Місяцем, бо людина на дві третини складається з води, і ця вода відчуває його тяжіння. Наші предки спостерігали за цим століттями. Вони бачили, як жінки стають неспокійнішими при повні. Як рани довше не загоюються при молодику. Як хворі мають кризи в певні фази. Вони не знали про гравітацію і припливні сили, але вони знали про зв'язок. І вони використовували це знання.

Про зростання і спадання

Від молодика до повні Місяць наповнюється світлом, і разом з ним наповнюється силою все живе навкруг. Молодик з'являється на небі тонким серпом після кількох ночей темряви. Це народження нового циклу. Це початок зростання. Кожну нову ніч серп стає товщим, світло яскравішим, присутність відчутнішою.  Рослини, посаджені в цей час, беруть силу від Місяця, що росте. Їхнє насіння проростає швидше. Їхній паросток пробивається крізь землю впевненіше. Їхнє стебло тягнеться вгору сильніше. Вони ростуть разом із небесним світилом. Справи, розпочаті при молодику, мають більше шансів на успіх. Нова робота приноситиме радість. Нова дружба міцнітиме. Нове починання розвиватиметься природно. Місяць благословляє все нове своїм зростанням. Повня приходить на чотирнадцяту ніч. Місяць круглий, повний, сяючий. Він досяг свого максимуму. Це кульмінація циклу. Це пік сили. Це момент найбільшої енергії. Але після піку завжди йде спадання. Місяць починає зменшуватися. Його світло слабшає. Його присутність стає меншою. Він віддає те, що накопичив. Від повні до зникнення все йде на спад. Енергія вже не збирається, а розсіюється. Сила не накопичується, а витрачається. Це час завершення, а не початку. Якщо хочеш зберегти щось надовго, роби це після повні. Заготовляй їжу на зиму, соли м'ясо, квась капусту, суши гриби. Все, заготовлене при спадаючому Місяці, довше не псується. Воно тримає свої властивості, не гниє і не цвіліє. Якщо хочеш щось завершити, вибирай час після повні. Закінчуй проекти, що тягнуться. Розривай відносини, що віджили своє. Позбувайся речей, що більше не потрібні. Місяць допомагає відпускати старе, звільняти місце для нового. Якщо прагнеш, щоб щось зникло, звертайся до Місяця, що йде на спад. Хвороби, біль, погані звички слабшають разом із ним. Бородавки зникають, рани загоюються швидше. Все непотрібне відходить легше.

Про жіночий ритм

Кожна жінка пов'язана з Місяцем невидимими нитками, що тримають її все життя. Місячний цикл триває двадцять вісім днів. Від молодика до молодика, від темряви до темряви. Жіночий цикл також близько двадцяти восьми днів. Це не випадковість. Це резонанс. Це відлуння небесного ритму в земному тілі. Жінка живе за цим ритмом, чи хоче вона того, чи ні. Її тіло змінюється з фазами Місяця. Її настрій коливається разом із ним. Її сила приходить і відходить в такт небесному світилу. При молодику вона відчуває прилив енергії. При повні стає чутливішою, вразливішою. При спадаючому Місяці тягнеться до спокою. Вагітність триває дев'ять повних місячних циклів. Двісті шістьдесят днів від зачаття до народження. Це природний строк виношування дитини, визначений Місяцем. Наші предки рахували не за календарем, а за Місяцем. Вони дивилися на небо і знали, коли прийде час пологів. Жінки відчувають повню сильніше за чоловіків. Їм важче заснути в цю ніч. Їхні сни яскравіші, дивніші. Їхні передчуття точніші, їхня інтуїція сильніша. Це не слабкість і не хвороба. Це зв'язок із природою, глибший і тонший, ніж у чоловіків. Чоловіки більше пов'язані з Сонцем. Їхня сила постійна, незмінна, пряма, як сонячне проміння. Жінки більше пов'язані з Місяцем. Їхня сила змінна, циклічна, м'яка, як місячне сяйво. Обидва потрібні. Обидва важливі. Обидва доповнюють одне одного.