Глава 6

Привести себе до ладу так і не вийшло. Холодний душ допоміг прокинутися, але цей головний біль. Просто жахливо. Виходжу в рушнику з ванної. Висушити волосся було ще тим завданням. У вухах досі гуде. Опускаю на підлогу біля валізи та сідаю на прохолодний паркет.

Оглядаю її вміст. Сукню надягати немає сил. Зупиняю вибір на вільних штанах та легкому джемпері. Ще трохи вологе волосся заплітаю у вільну косу.

У двері хтось стукає.

- Секунду, вже йду, - зачиняю валізу, скриваючи свій одяг.

На порозі стоїть Алекс із пляшкою мінеральної води та якимось пакетиком саше.

- Доброго ранку, - посміхається чоловік.

- Просто ранку, - пропускаю його у номер.

- Я приніс тобі порятунок.

Із вдячністю забираю воду та ліки. Швидко розбавляю вміст пакетику у воді та випиваю.

Алекс із цікавістю розглядає мій номер, ходячи кругами.

- В тебе камін є. Непогано, - чоловік просовує долоні в кишені джинсів.

Загалом він має бадьорий вигляд. Джинси та світла сорочка, на плечах зав’язаний блакитний светр.

- Сядь, будь ласка, - вказую на крісло. – Голова йде обертом від твоїх кроків.

Чоловік слухняно опускається в крісло, оглядає мене зі співчуттям.

- Не допомагає твій чудо засіб, - опускаюся на ліжко, тримаючись за голову.

- Дай йому трохи часу, - сміється Алекс.

- Що нам потрібно сьогодні обговорити?

- Деталі щодо роботи з філією Луїзи. Юрист Крістіана наполягає аби це було прописано у договорі. Що саме фірма з Мічигану буде виконувати роботи. Це не буде впливати на твою домовленість з містером Тейлором старшим. Я вже уточнив у нього. Так як дизайн погоджувати будеш ти і брати в його розробці безпосередню участь.

- Чудово. Ми встигнемо все до літака ?

- Так. Крістіан з юристом нас чекають в ресторану внизу.

- Вже? – різко підводжуся з ліжка і болісно зойкаю.

- Так. Я прийшов за тобою. Хейлі вже внизу.

- Коли вона встигла, - бурчу я.

Швидко збираю речі в сумочку. Зачиняю за нами двері номеру. Йду за Алексом до ліфту. В кабіні ліфту починаю відчувати блаженне полегшення.

- Стає краще, - полегшено видихаю.

- Я ж казав. Цей засіб допомагав мені не раз.

- Веселі часи були? – скоса поглядаю на чоловіка.

- Майже, - знизує плечима Алекс. – Я багато пив після переїзду. Був такий період в моєму житті.

- Ти мені ще обов’язково ще розповіси про своє життя, - твердо кажу я.

- Добре, домовились, - посміхається чоловік. – Але цікавого там мало.

Двері ліфту відчиняються та Алекс пропускає мене вперед. Проводжає мене до зали ресторану. Ресторан повністю повторює стиль готелю. Оглядаю столики і бачу Хейлі, яка сміється із дівчиною, на яку я вчора вилила коктейль. Відчуваю як від сорому починають горіти щоки.

Алекс бачить це і криво посміхається, його очі якось дивно зблискують.

- Я зробила це ненавмисно, - стиха кажу йому, поки ми наближаємося до столику.

- Звісно. Не може бути сумнівів, - весело відказує чоловік.

- Доброго ранку, - посміхаюся я та сідаю на стілець біля Хейлі.

Алекс подвигає мені стілець та сідає поруч, опустивши руку на спинку мого стільця.

- Ми тут згадували з вашою помічницею вчорашню ніч, - весело каже Крістіан. – Відпочили ми на славу. Тож тепер можемо обговорити співпрацю. Алекс справжній професіонал. Змусив порушити мої ж правила. Я ні з ким ніколи не заключав угоди під час розваг у клубі.

- Я підготувала додаток до угоди з уточненням по вашій філії у Мічигані, - вступає в розмову брюнетка з клубу.

- Олівіє, потрібен буде ваш підпис на них та підпис Алекса.

- Добре, - погоджуюся я. – Вибачте, я не знаю вашого імені.

- Нора, - посміхається дівчина.

- Нора, вибачте, що розлила вчора на вас коктейль, - ніяково вибачаюся я.

- Пусте, ви ж ненавмисно, - приязно всміхається дівчина.

- Звісно ненавмисно, - хмикає Алекс і я б’ю його по нозі під столом.

Його рука опускається на моє плече і чоловік ніжно пригортає мене до себе, цілує у скроню.

Я завмираю на місці.

- Норо, Алекс та Ліві зустрічаються, - пояснює Крістіан. – Але це великий секрет.

- Чому? – дивується дівчина.

- Політикою нашою компанії заборонені особисті відносини між працівниками, - пояснює Хейлі. – Це завдає робочому процесу труднощів.

- Ви ж керуєте нею. Хіба не можна внести корективи? – не розуміє дівчина.

- Я приступила до посади не так давно, компанією керував мій брат. Це його правила і до них в нас поки не дійшли руки. Забагато роботи.