15. Мінери

Космічні мінери прилетіли дуже вчасно, коли атмосфера планети билася в передсмертній агонії. У підземному сховищі бракувало повітря. 
Розмінували якусь частину атмосферних мін, і заблокували усі інші. 
Корабель мінерів сів біля входу до підгірського комплексу. У шлюзі їх зустрів лікар Пангу і провів до Коре, який давно вже став головним.
Для переговорів обрали захаращену кімнату медиків.
Лікар Коре стояв посеред кімнати дивився презирливо на Пангу і на двох найманців у однострої  мінерів.
Гел сів на згорнуті матраци під стіною. Ден обіперся на кут стола. Пангу і найманцям сісти не запропонували. 
- Що ти хочеш? - запитав лікар Коре, він сів на пластикові ящики, взяв пляшку з водою. Пив маленькими ковтками.
- Дракона, - посміхнувся лікар Пангу, - У подарунок. Я не можу змусити цих славних фахівців виконувати таку небезпечну роботу безкоштовно.
- Ти полював за ним? - запитав калтокійський лікар.
- Я чув що ти маєш дар керувати драконами, - посміхнувся лікар Пангу, - Хотів попроситися у учні. Або вкрасти у тебе магічний артефакт, заклинання, чи що там треба. Не очікував що прилетить живий дракон. Ти могутній повелитель драконів.
Коре озирнувся на Гела. Гел усміхнувся, коротко кивнув.
Ден помітив ці погляди, його обурювала дика пропозицію лікаря Пангу. Космонавт вже підозрював що саме ці найманці причетні до катастрофи, яка зруйнувала цивілізацію на Паюпі. Крива посмішка дракона нагадала йому вислів, який полюбляв говорити його колега на борту станції - самі напали, нехай самі і відбиваються. Ден відчув що цей спогад навіяний. Але бажання йти у бій не пропало, надто невблаганною була жорстокість і Пангу і його людей.
- Я віддам тобі дракона, - погодився Коре, - тільки хочу тебе засмутити, ніяких артефактів чи заклинань для того щоб його підкорити, не існує. Якщо ти його забереш й не втримаєш, ніякий бог тебе не врятує.
- Не лякай, - усміхнувся Пангу, - Я професіонал, - подивився на Гела, - Тепер ти мій, мені тебе віддали. Мусиш йти з нами.
Гел якось розгублено підвівся, подивився на Коре той стиснув губи, й показав рукою на Пангу.
Дену так хотілося вдарити самовдоволеного драконолова, Коре вхопив його за руку й заперечливо хитнув головою.
Налув яка тихенько стояла в дверях не втрималася, вигукнула:
- Усі дізнаються, який ви виродок! Лікарю Пангу! Усі. Я подбаю щоб у вас забрали ліцензію. - вона крикнула до Коре, - Як ви можете, це ваш друг? Він людей рятував, багатьом допоміг, як так ми його віддамо? Не можна? Він людина, як можна його віддавати? То й що що дракон.
- Він не людина Налув, - заперечив Лікар Пангу, й замкнув кайданки на руках Гела, пояснив дивлячись у насмішкуваті сині очі космічної істоти, - Залізні, щоб ти не ставав драконом коли нам не потрібно, адже нам цього не потрібно? Так звірятко?
Гел глянув на мисливця на драконів із жалем, як на дурня, озирнувся на Коре, знизав плечима. Лікар Коре розвів руками мовляв освіта зараз на низькому рівні, особливо магічна. Торкнувся ліктя Пангу, мовив:
- А тепер наші умови й карта з рукава.
- Яка? - сміявся драконолов, - Знаю я усі твої карти.
- Я старий картяр Пангу, тобі мене не обіграти. Зв'яжися із капітаном корабля драконоловів, який ви видавали за мінерський.
- І що я маю у нього запитати? - запитав Пангу з насмішкою.
- Що вони бачать на радарі й у ілюмінатор?
Усі у кімнаті завмерли Пангу вихопив з кишені засіб зв'язку - овальну блискучу, пласку коробочку, побачив на екрані десяток пропущених викликів, відповів на останній. З телепатофону лунало:
- Пангу, Пангу, тут крейсер висить, калтокійський, чорний. Він нас заблокував. Що це і чого нам боятися? У нас є заручники, так їм і скажи. Вони люблять драконів, тут їх близько п'ятидесяти.
Пангу розгублено подивився на Коре. Лікар пояснив:
- Бачиш яка гарна у мене карта. Мусите виконати роботу мінерів, бо  той великий корабель вас знищить. Так і передайте вашому ватажкові. Однієї силової ракети вистачить на ваш космічний посуд і не сподівайтеся що ми вважатимемо драконів заручниками, - Коре кивнув на Гела. Гел посміхнувся, дивлячись в очі мисливця на Драконів, - Дракони дуже люблять вогонь, а люди ні.
Пангу процідив у мікрофон:
- Починайте розмінування. - Й вийшов. Найманці вели перед ним  захопленого дракона. Драконолов процідив крізь зуби, - Руда наволоч.