9. Падіння

- Я готовий, - мовив Гел. Він стояв у шлюзі, біля люка, вбраний у чорний полотняний костюм, босий, навіть наручі із засобом зв'язку зняв, щоб не активізувати небесні міни.

- Якщо ти вже вирішив що спустишся тути остаточно то я знайшов для тебе вікно, ось у цьому квадраті. До бункера де знаходиться наш Коре недалеко, - Джарек розгорнув перед Гелом карту на силовому полі, з позначеними червоними крапками мінами.

- Замаленьке, - буркнув Гел.

- Для тебе вистачить. Геле, внизу дуже холодно, - попереджав Джарек.

Робот тицяв Гелу у руки куртку із щільної шерсті.

- Я знаю, - відповів Гел, куртку вдягнув, - якщо що, твій механік мене врятує.

- Якщо шо, то зв'язку не буде, - попереджав Джарек, - цікаво як він тебе врятує?

- Одягне скафандр й спуститься на парашуті, - жартував Гел.

- Дурний жарт, - хмикнув бортовий комп'ютер, - Якщо там нікого немає живого, то знайди Коре й зачекай біля нього. Без саперів ти не виберешся, не пробуй. Дрона випустиш коли спустишся нижче хмар, бо інакше він активізує довкола тебе ті міни. Я передам дані рятувальникам. Маю надію ми не активізуємо усі міни що тут невідомо хто заклав.

- Ото буде феєрверк, - пожартував дракон.

- Рознесе планету той феєрверк, - відповів Джарек, - то ж обережно, рятівники прилетять за днів десять.

- Що я тут десять днів робитиму? - запитав Гел.

- Я не знаю, якщо вже так кортить туди спуститись то вже й на місці розберешся, я тут у космосі почекаю. Дрона для збору даних я й без тебе можу запустити.

- Вже одного запустив, він зник, я хоч довідаюсь куди.

- Дракони, - процідив Джарек, - аби кудись влізти.

- А чого десять днів? Ви ж викликали своїх військових на Аргану, то там два чи три дні було, - запитав Ден. Старий космонавт стояв неподалік, спостерігав, цікавився, - а тут місцевих шукаєте.

- Бо Аргана планета нашої співдружності, а Поюпа входить у склад місцевої, - відповів Джарек, - Нам взагалі навіть наближатись заборонили, дозволили тільки коли я пообіцяв розвідку. Вони думають я цивільний. 

Люк перед Гелом відкрився. Крізь потужне силове поле повітря не виходило, тому шлюз не зачиняли. Ден зробив крок до люка. Він бачив космос і краєчок великої планети вкритої чорними хмарами, серед хмар блискотіли металеві крапочки мін.

Усі інструктажі, усі правила безпеки, всі версії смерті у космосі, як у списку заборон, з'явилися у голові старого космонавта. Але стояв, мовчки милувався космосом, борючись зі страхом.

Гел взяв залізного м'ячика до рук, обернувся, посміхнувся, і стрибнув наче у воду. Ден підійшов ближче до відкритого люку, побачив як розкрилися великі крила, до планети летів величезний чорний дракон. Мить й дракон пірнув у чорну атмосферу.

- А ми за ним простежити не можемо? - вкотре запитав Ден.

- Ні, - відповів Джарек, - будь-яке силове поле, гравітаційна хвиля, інформаційна хвиля, магічна хвиля, телепатичний сигнал активізує міни.

- Але ти його відчуваєш? - цікавився Ден.

- Лише що він там. Розмовляти з ним не можу.

- А дрон прилетить до тебе?

- Так, за хвилин п'ять десять. Я сповільнив йому рух, й хочу глянути що під хмарами.

У чорних хмарах наче блискавки блиснули, Ден почув як динаміки Джарека передають приглушений звук схожий на грім під час грози.

Постать Джарека у відкритому люці застигла. Корабель чекав. Ден відчув що Джарек нервує. Притулився до теплої переборки. Розглядав ті темні хмари страхітливі, щільні, наче ковдра.

- Певне дрон згорів. І з Гелом щось не те, - врешті мовив Джарек, -Там ще якась сітка є дрона не випускає. Отже не буде у нас даних для рятувальників. Хоча вже є що їм доповісти - усе що туди потрапляє назад не вилітає. А якщо там і рятувати немає кого, крім мого дракона? От дурна ситуація.

- То може я й справді на парашуті спущуся, у мене є рація, у тебе є універсальний приймач, твій дрон запише параметри у цифрах, я тобі у рацію продиктую, ти розшифруєш.

- На парашуті? - перепитав Джарек, - та ви смієтеся з мене, який парашут ми у космосі. Ну добре гел він часом забуває яке крихке тіло у людини, але ти маєш пам'ятати що ти, трясця, смертний!

- ТО висимо тут на орбіті, чекаємо рятувальників, - скептично відповів Ден. А на парашуті з космосу на поверхню я сотні разів спускався. У нас гравітаційного двигуна ще не винайшли. Тільки зараз розробили спуск на реактивному двигуні на такому великому літакові.

- Човен, - мовив Джарек.

- Що човен? - перепитав старий космонавт.

- Старий рятувальний човен, й у нього є парашут, я ще приєднаю до нього амортизатори. Й твоя рація вмонтована у скафандр. Ти певен що хочеш спуститися туди й ризикнути життям?

- Ні, - відповів Ден.

- То чого мені голову морочиш? - Проекція бортового комп'ютера махнула рукою, таки людський жест.

- Але я полечу, - додав старий космонавт.