Розділ 3. Per aspera...

- Ти говорив про широкий кругозір, і що, долаючи страх - ми розвиваємо кругозір...

- Так, це дає змогу максимально об'єктивно оцінити те, що відбувається навколо нас, щоб не опинитися в дурнях і щоб ясно бачити напрямок нашого руху до розкриття Таємниці Життя... Спостережливість - твій контроль, який допоможе не збитися зі шляху розкриття таємниць.

- Невже це все, що нам потрібно?

- Повір, це вже дуже багато! Але є ще дещо...

- А що?

- Автоматизм...

- Що!?! ...

- Автоматизм.

- ? ...

- Мимовільне виконання дій...

- Я зовсім заплутався...

- У цьому немає нічого заплутаного. Він моторошно заважає людині розкривати таємниці життя. Це відсутність контролю.

- А...

- Автоматизм - це відсутність контролю. Твого контролю над тим, що відбувається, навколо тебе і в твоїй голові... Бачиш, ми так влаштовані, що дуже часто ми є не кращими копіями людей, які оточують нас, і самі того не усвідомлюючи, копіюємо їхні вчинки і дії. Ми дуже схожі на оточуючих нас рідних, друзів, ворогів, сусідів, колег або на будь-яку іншу людину, чиї дії з якихось причин глибоко засіли в наших серцях!

- А як може чиясь дія засісти "в наших серцях"? Не розумію...

- Це особливість нашої людської природи і в неї є дві сторони. Творчий і руйнівний. Річ у тім, що ми - відчуваємо... Так ми влаштовані. У цьому секрет розгадки автоматизму. У нас є почуття. Розумієш? Що ти відчуваєш, коли бачиш, що хтось із твоїх рідних засмучений або хворий?

- Хоча я можу бути сповнений сил у ці хвилини, я відчуваю щось щемляче і гнітюче в грудях, якийсь гнітючий жахливий настрій...

- Ти відчуваєш її біль... Біль ближнього. І водночас, коли ти бачиш перед собою енергійну сильну людину, радісну, спокійну й упевнену, - ти хочеш перебувати поруч із нею і бути такою ж!

- Так!

- Твої почуття відгукуються на ті чи інші дії людей, що оточують тебе, абсолютно, здавалося б, незбагненно! І щоразу, взаємодіючи з людьми, так чи інакше, у тебе виникають ті чи інші почуття, які формують твій настрій. І таким чином, від зустрічі до зустрічі, почуття, які ти відчуваєш, наповнюють засіки твого досвіду і створюють із тебе того, ким сприймають тебе оточуючі. Я не дарма помітив "ким сприймають тебе оточуючі". Бо якщо людина не має контролю і не спостережлива, вона не звертає своєї уваги на те, що або хто, і які насправді почуття в ній викликали.

Річ у тім, що наші почуття формують моделі нашої поведінки в повсякденному житті. Простіше кажучи, ми стаємо безкоштовними працівниками наших звичок. Тут, можна сказати, відповідь криється в цікавому слові. Враження. Це сплеск твоїх почуттів від чогось, щойно побаченого або почутого! Найперші почуття, які ти відчуваєш, опинившись у тій чи іншій ситуації. І найсильніші почуття викликають у нас своїми вчинками - оточуючі люди. Так от... Саме враження, добре чи огидне - закладається в засіки твого досвіду, і згодом формує тебе тим - "ким бачать тебе оточуючі". Але враження подіє на твої почуття залежно від того, як ти дотримуєшся свого регламенту! Пам'ятаєш, ми про нього говорили? Так ось, регламент і дисципліна поступово формують у тобі Стійкість! Спостережливість розвиває твій контроль. Таким чином, регламент, дисципліна, контроль - є певним фільтром - через який проникає в тебе та чи інша спостережувана картина життя, подія, чиясь дія. Ця картина може викликати дуже сильний позитивний або негативний відгук у твоїх грудях, але всі перераховані вище якості допоможуть тобі встояти і не втратити розсудливість, зберегти силу і мужність до пізнання нових таємниць життя.

Враження, спричинені діями оточуючих нас людей, роблять нас не найкращими їхніми копіями. Наша манера розмовляти, хода, сміх, гнів, спосіб діяти в різних ситуаціях закладається з таких самих манер і дій людей, які нас оточують, згодом вони закріплюються і перетворюються на щось "фундаментальне"... Мені чомусь смішно від того - яке слово я підібрав! Але все ж, іншого слова я підібрати не зміг! Чому я кажу "фундаментальне"? Тому що зруйнувати цей фундамент видається найскладнішим на шляху пізнання таємниць життя. Річ у тім, що з копіюванням схем поведінки інших, ми формуємо відповідні схеми мислення і це, часом, є найголовнішою перешкодою...

У всього в нашому світі є дві сторони. Можеш назвати їх "хороша" і "погана". Добре ще, коли в оточенні людини перебувають люди - ті, що істинно прагнуть до творення, пізнання, творчості та кооперації. А якщо людину від самого народження оточують похмурі побратими?.... Що тоді? Ким вона стане? Вона сама того не усвідомлюючи - скопіює гнітючі, руйнівні схеми або схеми жорстокості чи надмірної самовпевненості, що схоже на ту саму тупість... Ну гаразд, давай не вдаватимемося в крайнощі. Просто поспостерігай за поведінкою людей, які тебе оточують, з ким вони спілкуються, про що говорять, що входить до кола їхніх інтересів, які їхні реакції на позитивні й негативні події, що відбуваються з ними. Ти побачиш, що багато тих чи інших дій вони здійснюють автоматично, ніби мимовільно. Їхні звички зробили їх "фундаментальними". Вони реагують на те, що відбувається з ними - автоматично. Тобто, їхні реакції, є ні що інше - як дії, що регулярно повторюються. Які все більше зміцнюють їхні "фундаменти". Це не дозволяє під час вирішення життєво важливих проблем дивитися на те, що відбувається, з іншого, нового для них боку. Їхній кругозір замикається сам на собі, і вони бігають по колу, думаючи, що збільшення швидкості бігу зможе їм допомогти.