Була любов у сні, як наяву,
Де я до тебе озивалась мило.
Давно в думках сказала я "люблю",
А ти мовчав і все чекав на диво.
Життя пройшло повз нас, мов параплан,
Що над землею ледь розправив крила.
Моє мовчання, як важкий пропан,
Твоє життя до кісточок спалило.
Нам кажуть: вбивство- то найбільший гріх,
А я скажу, стискаючи образу:
Найбільший гріх, це потайки кохать,
І вголос це не вимовить ні разу.