4

Після зустрічі з Сосновковим Яковлєв заїхав додому. Не заставши вдома нікого, він лишив записку. Після цього він повернувся в полк. Селінков з міста ще не повернувся, тому Василь одягнувши спортивну форму пішов на майданчик. Кілька годин він відпрацьовував на колесі вправи по зміцненню вестибулярного апарату. Потім ще годину працював на тренажері. Після занять прийняв душ і повернувся в гуртожиток. Знов не заставши Степана, він провідав Можаєва. З Можаєвим він провів кілька годин, пояснюючи тому всі премудрості пілота-випробувача. Після повернення ліг спати.

Зранку Василь підняв Степана, і вони зробили кілька кілометровий пробіг. Разом з усіма пішли в район частини. По дорозі їх зустрів полковник і повідомив, що на час випробування вони переходять під командування особливої частини. З цієї нагоди для них виділено кабінет, де їх чекає новий командир з документами. В кабінеті їх чекав капітан держбезпеки з двома теками. Вручивши кожному по теці, подав аркуші на підпис про нерозголошення таємниці. Після цього лишив їх. За час вивчення документації по літаку солдати з служби забезпечення винесли з кабінету все зайве, лишивши два столи й кілька стільців. До самого вечора їх ніхто не турбував.

Надвечір прибув літак. Потужний тягач притягнув його на злітну смугу. Літак був прикритим брезентом. Судячи з розмірів він і справді був більшим за МІГи, що стояли на стоянці. Служба з держбезпеки охороняла всю колону. Відпустивши великий тягач, меншим тягачем затягли літак до ангара. Двері ангару закрили й скрізь виставили охорону. Охорона нікого не допускала до ангара, навіть командира частини. Все командування проходило через капітана. В цей день ні Яковлєву, ані Селінкову не вдалось побачити літак. А гуртожиток аж гудів про новий літак. Всі хотіли побачити його як найшвидше. Літаків таких розмірів ще не бувало в частині.

Зранку наступного дня до частини почали прибувати машини. Солдати з служби забезпечення заносили до кабінету ящики різних розмірів. Одні були великими, інші меншими, але з ними поводились дуже обережно. Після обіду прибули спеціалісти, які дістали з ящиків частини  приладів. Коли вони почали збирати основну частину приладів, Яковлєву і Селінкову довелось покинути кабінет. При всьому тому галасі та гуркоті зосередитись на вивченні документів було неможливо, тому вони перебрались в садок. Там була тиша і спокій.

Тут в садку їх і знайшов Сосновков. Він уже пів години шукав їх. Був час для огляду літака. Ідучи до ангара Сосновков вручив їм перепустки, по яких вони могли пройти повз охорону. В ангарі їх чекали. Лиш коли прибули всі учасники випробування літак розчохлили. Літак був великий, навіть трохи більшим за СУ. Бокові повітрязбирачі були розташовані трохи вище крил, що не схоже було на жодну з моделей. Ніс сигаро-образної форми. Після зовнішнього огляду Яковлєв по драбинці піднявся до кабіни. Кабіни були просторі, сидіння зручні. Але при огляді визначити характеристику всього цього було неможливим. Політ покаже всі за і проти.

Після огляду пройшло знайомство з групою обслуговування літака. Механіки були всі знайомі, а от два техніки прибули з групою охорони. Вони повинні були не тільки готувати літак, а й допомагати механікам в ознайомленні з новою технікою. Під кінець знайомства підійшли вчені, що проводитимуть вивчення моделі після кожного польоту. У них було багато запитань на які поки що Василь не міг відповісти. Сосновков швидко владнав розбіжності. Механіки та техніки почали готувати літак, а вчених відправили в кабінет, де вони мають чекати своєї черги. Перший виліт літака вирішили провести сьогодні в вечірній час. Такого в практиці Яковлєва ще не було. Випробування завжди починали зранку, а тут раптом вечірній. Мабуть, таки й справді Сосновков вибився з графіка. Але Василь звик виконувати накази, тому пішов готуватись до польоту.

Василь і Степан пішли переодягатися. Василь не дуже любив ці переодягання, але по інструкції потрібно було одягати захисний костюм на випробний літак, хоч політ тривав і кілька хвилин. Переодягнувшись Василь з Степаном повернулись до літака, що стояв на злітній смузі. Яковлєв підписався у документі механіка про готовність літака до польоту. Сосновков сам особисто  перевірив готовність Василя і передав Степану документи для нотатків під час польоту. Коли відкотили драбинку Василь закрив кабіну.

Після запуску двигуна Василь вирівняв літак по злітній смузі. Отримавши дозвіл з вежі керування, почав розігрів двигуна. Двигун працював чудово. Збільшуючи потужність Василь відпустив гальма. Літак рушив вперед. Літак швидко розганявся до потрібної швидкості. Машина швидко набрала потрібну швидкість, і Василь відірвав її від землі. Літак легко піднявся. Прибравши шасі, Василь почав робити пробне коло. Літак був  легким у керуванні. Зробивши кілька кіл над аеродромом, Василь посадив літак.

Як тільки літак зупинився, його оточили вчені. Василь ледь вибрався з літака. Механік розштовхуючи весь цей гурт підніс Василеві на підпис  документ про закінчення польоту. Вчені бажали задати якомога більше питань, але Сосновков припинив їх намагання. Та й сам Яковлєв поки що нічого сказати не міг. За кількахвилинний політ відхилень не було. Селінков теж не зафіксував порушень. Вперше за кілька днів Василь почував себе дуже добре. В нього був чудові апетит і сон. Робота додавала сили та енергії.

Робота по випробуванню йшла добре. Перші кілька днів польоти були не довгі. Більше часу забирала документація, над нею доводилось посидіти більше аніж провести в польоті. Але план вимагав притримуватися графіку, та й після посадки літак обліплювали, як мухи краплину меду, вчені. В кожного була своя робота. Одні вивчали кабіну пілотів, друга група вивчала двигун, ще одна приділяла увагу крилу літака. А з часом до літака почали притягувати апаратуру з кабінету. Поки що у вчених питань майже не було. Надвечір всі збиралися в кабінеті, щоб підбити підсумки дня. В цей час у Василя і Степана майже не було роботи.