ЕПІЛОГ

Катерина подивилася на годинник і взялась гортати смартфон.

Консьєржка Жанна під великим секретом сказала їй вчора, що сьогодні ввечері буде прем’єра детективу у новій передачі. Там буде авторка, ота неприємна сусідка з третього поверху. 

І туди запрошені всі її сусіди, а ще буде той солідний мущина, який тут зрідка буває ,він виявляється колись був детективом і веде разом із сусідкою веде ту передачу.

Катерина зовсім не була любителькою читання. 

Вона і в рекламі дивилася лише картинки. А от кіно про любов чи якісь передачі про красиве, ті вона дивилася.

Нещодавно вона підписалася на кулінарний блог тої курки, що захапала собі її Ведмедя. Тепер регулярно писала гидкі коментарі й критикувала Марію к невмілу нечупару.

Катерина у цьому блозі гарно  замінила собою  Софію, яка до кулінарного блогу чогось охолола.

І тепер глядачі й поціновувачі з нетерпінням очікували, коли Імператриця, а саме такий нік узяла собі Катерина, виступить з новими викриттями й розкаже, як треба начиняти профітролі по-аристократичному. І хіба це крокембуш,  от її кухарка робить значно краще.

Сірожа не знав, кому  дякувати, а то б навіть матеріально підтримав. Бо хейтери завжди пожвавлюють трансляцію.

І тепер ота письменниці, що все про всіх знає, теж вилізла в ефір.

Ну як можна таке пропустити? Катерина знайшла потрібний канал і задивилася.

Це ж просто її заповітна мрія.

В красивому вінтажному інтер’єрі як раз загорілося м’яке верхнє світло.

І всі запрошені Комісаром і Лілією глядачі побачили вигідні шкіряні дивани й крісла, вінтажний стіл з масиву дуба.

На контрасті з червоною цеглою стін створювалося урочисте, загадкове й дещо тривожне передчуття.

Саме така атмосфера повинна бути в клубі 

любителів детективу.

На столі Катерина побачила  латунний дзвоник, кілька книг в трохи потертих обкладинках і чомусь макбук.

Лише він вибивався з солідної клубної атмосфери.

Але пробув він там недовго. Сірожа, отой неприємний селюк, що постійно траплявся їй у дворі, коли Катерина піджидала Ведмедя.

Він завжди качав залізяки або підтягувався  з тупим виразом обличчя і насмішкувато підморгував. А зараз  забрав макбук і кудись потяг. Хто б міг подумати, що він знає про комп’ютери, качок недорозвинений? І звідки  в ніщєброда макбук, він коштує ого скільки!

Катерина напружилася і забула про Сірожу, бо в кадр зайшла, поставила  на стіл срібний кавник і тонкі порцелянові чашечки. І оголосила, що це - подарунок Комісара на честь прем’єри “Історії на мільйон” і першого засідання клубу в прямому ефірі.

-Ах ти ж, і тут встигла. - розізлилася Катерина і приготувалася писати коментар про те, що все підстава, передача відстій для тупих домогосподарок, розходимось.

Поки хейтерка думала, як уїдливіше повідомити світу, що дивитися це позорище не  варто, дивани й крісла почали заповнюватись любителями детективів. 

І жінка задивилася, забула про Марію і подумала, що може варто у той клуб записатися. Є там перспективні, точно є.

Але чого вони всі дивляться вниз?

Катерині не було видно, та й що може бути цікавого на підлозі?

Але  постійні члени клубу,  інтелігентні гарно вбрані люди різного віку,  від студентів до  пенсіонерів, з подивом дивилися на двох малят, що гралися під столом з якимсь конструктором. 

Причому кожен з малюків мав своє бачення про те, як його треба збирати. І уже назрівав конфлікт інтересів, хоч поки що було тихо.

Була в клубі і новенька. Красива жінка з великими сумними очима й привітною посмішкою, більше схожа на Сірожу,  ніж на Комісара.

Її представили членам клуба як Олену, перекладачку художньої літератури з англійської, і почалося дійство, заради якого всі тут зібралися.

Комісар коротко представив глядачам відому авторку детективів та її новий роман “історія на мільйон”

Всі присутні крім оператора, який то брав крупний план, то виділяв окремі деталі, то ще якось розбивав камерну атмосферу клубу. 

Катерина його не бачила, зате могла уважно роздивитися й глядачів, і авторку. Сусідка-проноза, як її називала Катерина була зараз без капелюшка й парасольки, у шовковій блузі ніжного персикового відтінку й темній вузькій спідниці, що підкреслювала її статус і досить тонку талію. Бездоганно доглянутими руками Лілія Іванівна взяла теку з роздруківкою і відкрила її.

Потім посміхнулася вміло підфарбованими вустами і глянула на глядачів через екран так, що Катерині здалося, ніби ця жінка прочитала її думки. Й залишилася невдоволеною. 

У випадку з Катериною - невдоволеною тим, що та розмріялася про власний блог.

-А що тут такого, - подумки обурилася Катерина. - Їм можна, а я чим гірша? Одягти що у мене є, смартфон теж. Треба тільки придумати, про що віщати.  І  теж можна буде красиво повчати усіх, як їм жити.  Блогери не бідують, їм рекламу дають і все таке…

Катерина так розмріялася, що аж забула про ущипливий коментар.

Але швидко отямилася й написала, що у віці авторки треба про душу вже думати, а не губи фарбувати й манікюри малювати.

Глядачі, які до цього мляво постили смайлики й плюсики, прочитали це й пожвавилися. І частина їх  почала обговорювати, чи справді можна фарбувати губи, коли ти серйозна інтелігентна жінка, чи це неправильно.

При цьому досвідчені підписники встигали слухати, що ж там читає ця авторка.

Лілія Іванівна гарно поставленим голосом читала вибрані місця з “Історії на мільйон”. А в перервах члени клубу обговорювали, наскільки авторці вдалися окремі сцени й персонажі.

Одноголосно було визнано, що Драго став крашем для багатьох читачок ще у процесі публікації. Золота принцеса сподобалася далеко не всім, жіноцтво вважало її образ ідеалізованим, а її саму якоюсь недостатньо пристрасною і занадто самовпевненою.

І тут коментар Катерини підлив напалму.

-Ойой, - писала вона. - Що за фантазії??? Тут без спиногриза ніяк заміж не вийдеш,  а вона з хворим дитям такого собі вихопила? Так не буває!!! Нікому чужі діти не потрібні.