Рішуче ступивши на стежку війни за просте жіноче щастя, Катерина не знала, що воює не зі своїми рідними обережністю й меркантильністю. І навіть не з власними необізнаністю й некультурністю.
А з тим, що об'єкт її фатальної закоханості не цінує того, що в нього постійно хтось закохується. І дуже цінує свою сім'ю.
Але якби й знала, зупинитись уже не могла. Бо перед першим в житті коханням такої жінки повинні були відступити всі перешкоди.
Оскільки дітей у неї не було й вона їх не любила через постійний галас і проблеми, то й знати про них нічого не знала. Ну звісно, крім того, що це янголяяяята. Так і казала завжди батькам. І вони вибачали їй за це все інше - ну власне в основному її лялю, яка була так щільно припаркована до сходів, що не кожна коляска могла проїхати.
В домі жили досить толерантні люди, але Катерина потрапила сюди з Троєщини, як оса в мурашник.Тільки мурахи були ввічливі й не кусалися. Але близько не підпускали. Навіть не віталися, удаючи, що не знають сусідку.
Ну власне Катерина здогадувалася про те, що була тут досить неприємна і поведінкою. і зовнішністю, чужа всім через занадто явну невідповідність цьому місцю. Це бісило. Сусіди здавалися злими, а вона собі - скривдженою. Розмовляв з нею тут лише отець Нектарій. Бо в нього робота така.
Але вона зустріла Валерія. І все стало неважливим.
Він перший заговорив з нею, був красивий, як принц, нещасний і …
Дім був від Академії наук. А Катерина для науки могла прислужитися тільки в ролі піддослідної лабораторної миші. Щоб вияснити, скільки може захапати, поки мордочка не трісне.
Менше з тим. У неї тепер була ціль. Катерина не здавалася і пробувала все підряд. Нарешті самотужки додумалася, що знайде шлях до серця батька через дитину. Тобто діяла методом наукового тицяння в надії, що чергова спроба буде вдалою. Мабуть, перебування поряд з науковцями й митцями якось вплинуло і на неї.
Перша спроба з цукерками ганебно провалилася. І кілька днів Валерій повертав коляску назад лише побачивши, як Катерина , що вивчила графік прогулянок і розвивалок ще в перші дні їх знайомства, нібито вибігає на пробіжку й ушу.
Катерина врахувала помилку. І методично передивилася ролики з Лєрою, пригадала все, що встигла почути й зрозуміти від Валерія. І тепер її розмовистали нагадувати читання віршиків напам’ять.
Вона не знала, бо цього не було написано під роликами, що інтелектом треба користуватися, а не демонструвати його. І наївно вирішила вразити Валерія, виваливши до ніг батька-ботана нововзнані дані про виховання й розвиток.
Як ви думаєте, чи вона досягла успіху?
Нннуу, ми ж з вами не діти. Якби вона запитала Валерія про це прямо, то він, син двох докторів наук і внук академіка, сказав би їй правду. А Сірожа непомітно записав би цікавий випуск про психологію міжстатевих відносин.
Катерина б з нього дізналася те, що мала б знати сама.
-Якщо якась дама захоче вбити коханого чоловіка інтелектом, то треба готуватися до цього до зустрічі з ним. Причому задовго. - сказав би Валерій, і мило посміхнувся.
-Не треба намагатися удавати когось, бути не тим, чим ти є, воно може зманливо, але й небезпечно. Пропонувати підробку під виглядом оригіналу тому, хто знається на оригіналі - не найкраща ідея. - обов'язково застеріг би її сусід
А Сірожа міг би від себе додати, що так вона себе не продасть. Що її привабливість для чоловіків знаходиться зовсім не в чакрі інтелекту. То ж не треба демонструвати непривабливі сторони товару мало зацікавленому покупцеві. А треба демонструвати привабливі.
-Принципи любовного маркетингу непорушні. - сказав би він. І додав би, побачивши, як ця лялька кліпає очима. - Мова не йде про гроші. Мова йде про попит і пропозицію на ринку відносин між чоловіками й жінками.
Але Катерина нічого не питала. І до речі вона раніше завжди знала, як себе вигідно подати. Нічого складного - просто покажи себе з кращої сторони й запевни, що саме ти зараз найцікавіша, найпотрібніша, і ніхто не розуміє чоловіка так, як ти. Все саме так, як радив би Сірожа
От тільки кохання робить людей дурнішими. А занадто розумною Катерина і так ніколи не була.
Ще й у принадності своїй дівчина трохи сумнівалася відтоді, як її ідеал не поцікавився ні тим, де вона живе, ні телефоном.
От і вирішила показати, що може підтримати розмову на теми, складніші, ніж оцінка принад хлопчиків у стрип-барі.
Звісно, коли Катерина, щоб показати, як близько до серця вона бере ідею раннього розвитку дітей, почала цитувати глянець для білявок і називати дітей то янголятами, то пузожителями й верзти щось про дітей індиго, Валентин різко, хоч і ввічливо збільшив дистанцію.
Йому треба було дізнатися щось про Сича - така була його частина завдання. Для цього звісно необхідно було заприятелювати з сусідкою.
Але вона не бажала приятелювати. Вона бажала зблизитись, фальшиво граючи на його батьківських почуттях. Липка увага до нього і дочки цієї не надто розумної і погано виховної жінки, яка тицяла під ніс свої силіконові принади, наче перекупка на базарі шматки м’яса, дуже бісила.
Але завдання треба виконувати. Сич - от об’єкт полювання. Ведмідь бачив, як він виходив разом із Катериною з дому і кудись від'їжджав. Але наздогнати і прослідкувати не було на чому. І підходити близько не можна - раптом його впізнають і заляжуть на дно.
Тому Валерію треба було діяти через цю неприємну жінку. Шпигунська романтика на ділі виявилася зовсім не романтичною, з жалем думав Валерій.
Він явно відчував, що занадто сильно подобається цій не дуже розбірливій у зв’язках жінці.
Здавалося б - і що такого? Він звик подобатись жінкам. Ще одній сподобався. Ну Ок. Але з чого вона взяла, що він міг розтанути, як морозиво тільки тому, що відчув від такої особи повагу?
Валя сердився на неї просто тому, що ця особа вірно відгадала - саме такої поваги й визнання йому не вистачало від найближчої у світі людини. Від власної дружини.
#9164 в Любовні романи
#3551 в Сучасний любовний роман
#2064 в Молодіжна проза
Відредаговано: 13.04.2022