Маша і Ведмідь втішають Сірожу. Маша згадує минуле.

-Будь-яка риба, приготована з помідорами або томатною пастою, на смак - просто убога версія кільки в томаті.  Перевод продукту. А смажене й натуральне завжди гарно. - авторитетно сказав Петрович, чорнявий чоловік років тридцяти з суворим обличчям, що частіше відзивався на прізвисько  Ведмідь. Він віднедавна став сусідом Марії. - Ти правильно вибрала рецепт, Машунь. Тільки з шафраном переборщила. Гірчить.

Але він з’їв  демонстраційне блюдо і сам вимив тарілку, бо ненавидів викидати їжу. 

-Оця приправа,Мань, ти її краще викинь. Вона, мабуть, спортилася.  Гірка дуже й запах ненатуральний. Понапихали отих Е-шок і ГМО, поганці. Ну словом не  треба її. Просто сіль, перець, мука. І все будо смачно, зуб даю.

Марія почервоніла і пообіцяла викинути, але поставила слоїк з написом шафран (куди була натерта серцевина кольорового олівця, про що знали тільки вона й Сірожа) на полицю до інших приправ.

-Давай я їй подзвоню і все поясню. - запропонувала Марія операторові,бо він явно дуже засмутився.

-Не можна, Марусь. Парі є парі. Все погано, та я це переживу. У нас в селі перед дівками не вибачаються, якщо праві.

-Ти Сірожо, не розстроюйся. Нехай позлиться, потім зрозуміє щось. - Ведмідь поплескав оператора по плечі так енергійно, що спортивний накачаний хлопець трохи похитнувся. - А не  схоче приймати тебе з дитиною, то нехай котиться. Жінка повинна знати, що в чоловіка буває минуле. І коли дитину не кинув, то мужик нормальний.

Це прозвучало дуже переконливо і начебто з власного досвіду, якого у Ведмедя зовсім не було.

-Та ну тебе. Вона ж тепер  думає, що я живу у Машуні. - стурбовано похитав головою Сірожа.

-Ото вчи тебе. - зверхньо пробасив Ведмідь. - Ти нібито спілкуєшся із сином, допомагаєш колишній. Виходить надійний мужик. Та Мімоза в тебе повинна вчепитися, а не видаляти з френдів і ставити номер у чорний список…

МАРІЯ

-Отак вони завжди. Ці чоловіки… Наче мене тут немає. І чоловік так само робив. Мабуть, треба казати - колишній чоловік. Або хоч думати так про нього. - думала Марія, наводячи лад на сусідській кухні, де проходили зйомки її  кулінарного блогу. - Ніяк не звикну. Краще ніяк не думати. Бо знову плакатиму при чужих. Це соромно.

Вона вийняла посуд с посудомийки й акуратно розставила по місцях, протерла холодильник, озирнулася, щоб перевірити, чи все блищить. Виглядала впевненою і спокійною. Пригадувала знов і знов, як залишилася одна з дитям. Як тоді було важко і страшно.

-Вони й так для мене багато зробили. Пустили до себе. Бо у моїй кухні можна показувати тільки, що буває, коли довіряєш чоловікові, а він тебе обдере, як липку, й втече з усіма родинними грішми кудись, де з нього навіть поліція й суд аліментів не може стягти. 

Якби не блог, було б зовсім погано. А так канал розвивається потроху, Сірожа гарно  придумав концепцію. 

Багата дамочка від нудьги вчить небагатих -  з  тих, хто мріє про красиве життя,  як готувати пабагатому.

А у нас замість осетра  зубатка, соус з шафраном - пінка для гоління й  трохи оранжевого олівця  з дитячого набору. Бідний Ведмідь, з’їв, щоб мене не засмучувати, знав би він, що там…  Кава минулого разу була найдешевша, упаковка на принтері зроблена, а не відбірний Лювак.  І на ній просто пінка для гоління. Зате картинка бездоганна. І багато підписників додалося.

-Коменти - зашибісь, Маш - каже Сірожа.

-Ти подивись тільки, що пишуть - підхоплює Денис, він же Ведмідь, заколисуючи малого. Той відразу втік, як тільки камера показала його на руках у Сергія. А лиха наробив.

- Викапаний тато.Такий же красунчик росте. - процитував Ведмідь насмішкувато.

-Нічого подібного - розсердився Сірожа. - У нас в селі за такі натяки знаєш, що буває? Він на свого тата схожий. Диви - Машуня білява, я теж,  а Мишко чорнявий, як жук! Поганець малий, глянь, що наробив! Софія мене заблокувала. 

-Стоп. Так не можна. - прогудів Ведмідь, з жалем дивлячись, як Марія підхопила дитину на руки й поспішно виходить. - Дитина не винувата ні в тому, що тато козел, ні в тому, що  хоче до мами. Він просто забув про те, що не можна, поки прямий ефір.

-Та я що, я нічого. - проказав Сірожа в спину Марії. - Не йди ще. Треба намітити план на тиждень.

Дівчина  зупинилася, але малого з рук не спустила.

-Зате тепер глядачки від заздрості вмруть - такий тато в їх уяві з'явився у малого. - самовдоволено проголосив Сірожа. - Проїхали, Мань. Ну попустись вже. Цей прямий ефір відбули. Наступний  можна в записі дати. 

-Дивіться - всі вимагають більше Мишка й - гиги - тата в кадрі. - веселився Ведмідь, дивлячись, як Сірожа марно намагається одержати відповідь від своєї Софійки й гарячково  набирає в телефоні виправдання й спростування свого батьківства.

-Тепер треба шукати десь наступний рецепт. - відсторонено сказав оператор і режисер успішного ефіру. -  З солов’їних язичків, не інакше. Бо градус накалу після витівки малого підріс до точки загоряння.

-Та що він такого зробив? Нащо було хапати його на руки? - роздратовано спитала Марія.

-А, ви не знаєте, що він наробив? Ну крім того, що зробив моцну заявку на звання висхідної зірки ютубу… Зараз розкажу. А ні. Не розкажу. Мені повідомлення від нареченої  прийшло.

Сірожа пробіг очима довгий текст. Потім перечитав. Покрутив головою. Дав прочитати Ведмедеві.

-Ого, я  половини таких слів не знаю. Ну й ну. Оце так дівчата у з вищою освітою з женихами  спілкуються. - веселився Ведмідь.

-Щоправда, вона  має деякі підстави про мене з Марійкою погано думати, бо малий ніяк не вписується в те, що Софія про мене знає. - встав на захист своє дівчини Сірожа. - Це може мати дуже погані наслідки. Дуже.

Марія наче побачила, як в голові хлопця почався підрахунок. Сірожа завжди все рахував у грошах і виграних або програних парі. А тут мова йшла про розгромний програш і великі втрати в грошах одразу. Було від чого засмутитися.