День 4: 04.06.2026

8:00. Дівчина прокинулась і як на диво, у неї був прекрасний настрій! Вона нікого не хотіла бити, навіть про самогубство не задумувалась, оце так новина! Зі своєю посмішкою вона пішла в душ, тому що їй сьогодні потрібно їхати в центр міста у музей. Під теплим струменем води настрій ще кращий був.

         «Боже, я сьогодні прекрасна! Я сьогодні з гарним настроєм і без наміру когось вбивати! Ка-а-айф!» — це все вона повторювала в думках доти, доки повністю не прийняла душ.

         На сніданок вона взяла по дві скибки ковбаси й сиру, накинула пару ложок гречки, сіла за своє улюблене місце на кухні й почала смакувати.

         «Брат спить, мати з батьком на роботі, а я ще повинна бути в центрі, щоб проконсультуватись по екзамену, думаю я на екзамені добре розкажу про Карла Негелі, головне нічого не запороти», — дівчина знову усміхнулась. Через пару хвилин вона вже поснідала, помила після себе посуд і пішла чистити зуби (ПРИМІТКА: Не можна чистити зуби перед сніданком, краще після нього).

         Через 5 хвилин вона вже була у себе в кімнаті, готувала фен, плойку, гребінець і також одежу.

         Спершу Марвел висушила волосся і вклала свій неслухняний чубчик шторку. А далі думала, чи не буде їй жарко у тому, що вона одягне.

         «Поки ще є час, потрібно пройти зливи… Вже ввечері пройду, як і за вчора, так і за сьогодні», — вона сіла на ліжко, взявши телефон і гортала стрічку TikTok.

         Брат прокинувся. Дівчина відразу підійшла до його кімнати і сказала, що він повинен зробити. Як на диво, він не кричав на неї і не казав, що не хоче. Просто слухняно пішов їсти, почистив зуби і пішов писати математику (все ж таки до 5 класу готується).

         11:15.

         «ЙОЙ! ТРЕБА ВЖЕ ЗІБРАТИСЬ!» — Марвел відразу чкурнула до гардеробу, щоб переодягнутись. Вона взяла свої улюблені темно-сині джинси, чорну футболку водолазку (через цю футболку здавалось, що дівчина займалась тренуванням і також ця футболка підкреслювала її широкі плечі) і тоненьку сорочку в синьо-білі квадратики на довгий рукав.

         «Обожнюю цей стиль, — перед дзеркалом можливо 5-10 хвилин крутилась. — Йой! Треба вже йти».

         Дівчина зібрала потрібні їй речі й вийшла з дому. Поки вона йшла, то в навушниках грав її плейлист із рок-музикою. Вже будучи біля костелу, Марвел помітила здалека знайому постать.

         «Чех, чи не Чех?» — вона свого однокласника постійно так називала через те, що він на літо їхав в Чехію на заробітки разом із сім’єю.

         — О, Сигарета! Слава Ісусу Христу! — це було фірмове привітання Чеха (ПРИМІТКА: дівчина була із прізвиськом Сигарета через те, що її ім’я було також відоме, як цигарки, які продавались на кожному кроці).

         — Навіки слава! Чех, з якою метою тут?

         — Да так, Нєфора чекаю, нам потрібно в центр, щоб документи певні роздрукувати і якраз ти нам потрібна.

         — О, та добре. Допоможу, — дівчина усміхнулась і добавила: — Нєфор через скільки буде?

         — Та скоро буде, 2-3 хвилини і все.

         — О, то це файно.

         — Чуєш, Сигаро, ти ж завтра з нами здаєш НЕМЕТЕ?

         — Ну так, а що?

         — Та думаю, що ми будемо в одній аудиторії і можливо я попробую у тебе підглянути.

         — Молись, щоб так було, молись, щоб ви обоє разом зі мною в одній аудиторії сиділи.

         І якраз через пару хвилин появився Нєфор. Вони поговорили і разом почали ловити попутки. Перша машина поїхала в сторону Кам’янця-Подільського. Друга машина в сторону моноліту. Третя взагалі розверталась і їхала в сторону села. А четверта зупинилась. Це була жінка, на вид років 30-35 не більше й підвезла їх трьох до лікарні.

         — Я голодний, шаурму хочу, — чех ледве стримував терпіння

         — Ідемо, зараз купимо.

         Вони разом підійшли до кіоску, де продавали хот-доги та шаурму. Чех взяв шаурму й колу, дівчина тільки колу, а Нєфор нічого не взяв. І так двоє хлопців й одна дівчина спускались до центру міста, обговорюючи завтрашній день і хто як складе, на які бали предмети. Згодом вони зустріли юнака, який також йшов в музей. Дівчина відразу його повідомила, що вона скоро буде. І повела Чеха із Нєфором до місця, де можна було роздрукувати потрібні документи.

         — Дивіться, вам потрібна роздруківка сертифікату НМТ і також, щоб ви при собі мали запрошення. Паспорт обов’язково, але бажано, щоб він був у вас на руках. Хоча з додатком «Дія» також можна.

         Дівчина провела такий швиденький монолог по цьому і відправилась в музей. Всі знайомі люди, з якими вона створила компанію, з якими вона більш менш спілкувалась і також з тими, з ким була у довгих контрах. Але Марвел не очікувала побачити хлопця, який був із довгим волоссям.

         «А щоб мене чорти побрали! Він постригся, жах, жах, жах, я в тотальному шоці!», — її очі були як по 5 копійок, настільки була шокована. Дехто казав що Марвел його приб’є, але у неї сьогодні не було наміру такого робити.

         Всі пройшли консультацію, в тому ж числі і Марвел, й відправились додому.