Розділ 13.

Я відчула, що це мить, яку не можна проґавити. Це мій останній шанс відправитися у свій світ і перестати боротися за примарні сподівання. Я чітко відчула, що ні для кого з цих людей не становлю жодної цінності. Батькові я потрібна лише як товар, про маму взагалі не знаю нічого… Константин також проявив себе як розбещений паскудник і цілком відкрито продемонстрував, що з моєю думкою та моїми почуттями не збирається рахуватися… Хто я для них? Хто я для цього світу? Що я означаю для себе? У мене ні друзів, ні роботи, ні кохання. Елементарно нічого.

Досить бути просто овочем і хапатися за примарне існування, а не повноцінне життя!

–Ти приніс кулю? – нетерпляче спитала мага.

–Так, і бачу, що вона не проста. Підозрюю, що вона має магічні властивості.

–Може, я продемонструю? Але мені потрібно, щоб ти поклав її під подушку поряд з моїм тілом.

Емрé обережно поклав кулю і я лягла поруч зі своїм тілом. Спробувала торкнутися і уявити, що засинаю. Стало спокійно, добре, і я дійсно погрузилася в сон…

Емрé спостерігав за душею, як вона вмостилася, і розслабилася. Аж раптом силует душі почав розчинятися і поступово зник.

–Та що, чорт забирай, відбувається? – розгублено підійшов до дівчини, але душі не було. Лежало лише бездушне тіло Ананії, яка перебувала в комі.

Маг відчув себе обдуреним, чуття його ніколи не обманювало, воно волало про підступ. Як він міг її проґавити? Як міг потрапити на гачок? І які властивості приховує куля? Невже вона перенесла Ананію в інший вимір? Якщо так, то який?

Як бути, коли повернеться її батько. Лікарі не дають жодних прогнозів, та й магу стало очевидно, що Ананія перестає боротися за життя в цьому світі. Як йому її повернути? А головне – звідки?

Емрé мав практику переходу в паралельні світи, проте їх було багато. Це і астральний світ, і ментальний, і просторові локації землі в різних часових проміжках. Тож, щоб знайти дівчину, йому потрібно знати конкретну локацію і часовий проміжок, адже паралельні світи існують в кожному часі одночасно… Маг підійшов, взяв кулю в руки і спробував на тонкому плані розгледіти її. Чому він не зробив цього раніше?

Одразу в голові з’явилися образи маленької дівчинки, яка обіймаючи свою улюблену іграшку-кулю, засинала з нею. Отже, це її сни. Далі прийшли образи краєвидів. Вони були незнайомими, проте це хоча би якась зачіпка…

Довго вертів і налаштовувався на енергію кулі, задіяв усі наявні ресурси і погрузився в глибоку медитацію. Куля служила йому поєднувальним елементом, яка має прямий зв’язок зі своєю власницею. Вона й буде провідником.

Він потрапив у простір зі снів Ананії. Навколо морське узбережжя і вдалині прекрасне місто з величними будівлями з каменю, мармуру, дерева.  Ці землі були йому невідомими, і явно простежувався стародавній світ, який теоретично міг би існувати дві-три тисячі років тому.  А ще з’явилося відчуття спорідненості з цими землями. Чуття підказувало, що його душа була тут неодноразово…

              Емре обрав для себе подобу воїна і направився до головної брами. В місто Акко потрапив легко, адже через хаос, який там відбувався, на мага мало звертали увагу.

Люди говорили зрозумілою мовою. З діалогу кількох воїнів вдалося увійти в курс справи: це вільні фінікійські міста, які не підпорядковуються жодній імперії. Проте на них йшла ворожа армія з Вавилону.  Перше місто уже знаходилося в облозі, якщо воно впаде, то через кілька днів ворог прибуде сюди.

Проте правителі сусідніх міст зібралися в палаці. Зараз ведуться переговори з союзниками, серед яких був Єгипет і північні хеттські землі.

Йому потрібно потрапити в палац.