Вечеря суботи проходила досить жваво. «Батьки» обговорювали різні дрібниці щодо організаційних питань.
–Ананія, завтра о восьмій прийдуть перукар і візажист, - сказала мені Естер, зображаючи перед батьком турботливу матусю.
–Гаразд, проте це зайве, - знизала плечима, розуміючи, що не можу вплинути на ситуацію.
–Гості приїдуть о дванадцятій, а за годину розпочнемо свято. Як нам пощастило, що вести захід буде сама пані Касталія, звана в усій країні ведуча. Такі заходи одразу стають популярними, - не вгавала мачуха. Її очі світилися, а обличчя за кілька тижнів перетворилося на лялькове – новий татуаж брів, контурінг губ, всюди де можна уколи краси, хоча сама стверджувала, що це лише чудодійні креми і цілительські ручки масажиста-косметолога.
Мабуть, лише я не поділяла ентузіазму з приводу моїх заручин.
–Я піду відпочивати, щоб зранку не проспати, - встала і направилася в свою кімнату.
–Наша квіточка також хвилюється, хоч і не показує цього, - почула за спиною щебетання Естер. Батько став задуманим.
Лише в кімнаті я можу бути собою. Прийшовши, впала на ліжко, затулила обличчя долонями і важко зітхнула.
Ну чому зі мною не рахуються, чому для них я лише аксесуар? Мої нерви за ці два тижні стали немов натягнута тятива. Варто мені було послабити контроль, як могла наробити дурниць.
–Ананія, зберися, - сама себе підбадьорила. – Якщо не можна змінити ситуацію, - зміни відношення до неї. А що, якщо я на зло моїм батькам завтра усе робитиму навпаки. Вони від мене очікують смиренності, покірності, думають, що я постану зацькованим дівчиськом. А якщо зробити навпаки?
З цією думкою, я зістрибнула з ліжка, побігла до дзеркала і поглянула на себе.
–Ну а що? Не все так погано, - константувала, оцінюючи свій вигляд.
Зовні я схожа була на маму. Від тата мабуть у мене очі, - медово-карі з густими віями. В коледжі пропонували в модельне агентство через худу статуру та зріст, який у мене вище середнього, метр сімдесят чотири. Моє волосся густе русяве, доходить до талії, проте колір був дещо тьмяним, от якби надати йому каштанового відтінку, було б цікавіше. Зазвичай я носила зібраний пучок чи хвіст, розпускала лише перед сном. Обличчя та шкіра злегка смаглявого кольору, це й не дивно, з нашим теплим морським кліматом. Ніс прямий, вузький на переносиці і губи пухкі, нижня лише трішки більша. Шия тендітна, тонка талія, груди не великі і не малі, таз трохи округлий, але ноги худі і довгі. Навіть якби набрати кілограм п’ять чи вісім, статура все одно була би струнка.
Я продовжувала знайомитися з собою дорослою і подумки була вдячна мамі за гарну генетику. Збадьорила себе, пообіцявши завтра зробити гарне свято, перш за все собі. Що ж, буду щасливою в будь-якій ситуації. Тепер мене не зможуть побачити покірною та заляканою.
Одягнувши волошкову шовкову піжаму з широкими штанами і сорочкою, пішла за своєю магічною кулею, з якою я була нерозлучною. Навіть брала її з собою в подорожі, попередньо поклавши в оксамитовий мішечок. Тепер вона ідеально вміщувалася в долоні, маючи в діаметрі шість сантиметрів. Я налаштувалася на сон, який мене переносив у світ яскравих емоцій, яких я була позбавлена тут.
*****
… Я повернулася до свого палацу після довгої подорожі до Єгипту. Фараон Ехнатон зі своєю дружиною Нефертіті вмовляли заключити мирний договір. Наші міста все частіше торгували. Політична ситуація зараз вкрай напружена. Хетти дошкуляли не тільки єгиптянам, але й нашим узбережним вільним містам, що знаходилися на східному узбережжі Середземного моря. Ще й новий вавилонський цар зі сходу пішов у похід і незабаром прибуде до Єгипту, тож наш край може опинитися під штурмом ненаситних військових завоювань.
Щось мене тривожило в цьому договорі. Мої чиновники і писарі добре вивчили умови договору, але мені не давав спокою новий радник фараона – Шаруккін. Явно не єгиптянин, не араб, не хетт… Якийсь він наче не з цього світу. Хоча про що я? А я хіба корінна фінікіянка? Але він… Його погляд, надто пристальний та нахабний для його посади та історичного часу. Ці магнетичні очі кольору темної ночі змушували мене тремтіти, проте не від жаху, а від незвіданих досі відчуттів. Він роздягав мене поглядом, а мені хотілося більшого: щоб він побачив кожен сантиметр мого тіла, вивчав і досліджував мене як робить це зараз із сувоєм папірусу, ледь торкаючись своїми чуттєвими пальцями напису.
Я намагалася відігнати від себе думки про Шаруккіна, та вони все більше розпалювали мою уяву.
–Царице Ананія, до нас приїхав радник фараона, вельможа Шаруккін. Він привіз додаткові умови щодо угоди, – помічник Неґоян відрапортував і чекав моїх розпоряджень.
–Скільки їх? – приймати рішення буду по ходу.
–Лише він один у супроводі трьох охоронців – помічник здивовано передав повідомлення від охорони.
–Запросіть його до загальної зали для аудієнцій. Охоронців роззбройте, але не чіпайте. Коней відведіть до конюшень, а охоронців нагодуйте і виділіть вільні приміщення у нашому військовому гарнізоні. Нам накрийте обід, поки ми проводитимемо розмову.
–Послів чи перекладачів кликати? Які будуть розпорядження щодо радника?
–Поки ніяких. Будь як завжди на поготові.
Мій палац не відрізнявся зайвим шиком, це не був царський палац чи хороми єгипетські. Проте палац був добре укріплений і слугував фортецею. Місто Акко було добре укріплене з півдня і розташовувалося біля Тіра. Десяток прибережних міст утворювали вільні землі Фінікії. Мої люди були умілими майстрами і знаними в усьому світі купцями. Щомісяця десяток кораблів споряджався в далекі краї, доїжджаючи до Криту , Сицилії і Тунісу. Останній пункт призначення - Карфаген. Це наша колонія, велике портове місто на північно-західному узбережжі Африки. Нещодавно там завершили будівництво порту у вигляді кільця, щоб кораблі могли по ньому проплисти і повернутися своїм маршрутом.
Тим часом двері палацу відчинилися і вартовий повідомив про прихід радника Шаруккіна. Я неспішно встала з-за столу, хоча у моєму статусі це було зовсім не обов’язково. Чоловік з магнетичним поглядом підійшов ближче і схилився в шанобливій позі. Я протягнула руку, даючи сигнал, що можна підвестися, чим скористався радник, перехопив мою руку і підніс до своїх точених губ. Крім тепла, відчула щетину на обличчі чоловіка. Наші погляди зустрілися і я готова була потонути в глибокому погляді.